Трахеомаляція та трахеобронхомаляція

лат., англ. tracheomalacia, tracheobronchomalacia

Трахеомаляція — це надмірна еластичність стінок трахеї, яка призводить до значного зменшення просвіту трахеї при підвищенні внутрішньогрудного тиску. Якщо вада також вражає бронхи тоді її називають трахеобронхомаляцією. Первинна трахеомаляція є найчастішою вродженою вадою трахеї. В дорослих осіб зазвичай має вторинний характер, та виникає внаслідок тривалого запального процесу, зовнішній компресії пухлиною або патологічно розташованими кровоносними судинами. Зазвичай проявляється продуктивним кашлем, інспіраторним стридором та рецидивуючими інфекційними захворювання нижніх дихальних шляхів; окрім цього пацієнти також можуть висловлювати скарги на приступи задишки, рідко кровохаркання.

Діагноз верифікується бронхоскопією, при якій візуалізується значне (>50%) звуження просвіту трахеї під час інтенсивного видиху або кашлю. Колабування трахеї протягом видиху також можна діагностувати за допомогою комп’ютерної томографії яка проводиться під час вдиху та форсованого видиху. При спірометрії зазвичай визначаються симптоми обструкції, а на кривій потік-об'єм характерним є швидке зниження потоку протягом видиху та збережена правильна інспіраторна крива.

Якщо симптоми відсутні, лікування не потрібне. В симптоматичних пацієнтів можна розважити неінвазивну вентиляцію позитивним тиском або інвазивне лікування (трахеостомію або встановлення інтратрахеального/інтрабронхіального стенту).