Стороннє тіло у шлунково-кишковому тракті

Władysław Januszewicz

Епідеміологіявгору

Заковтування і затримка сторонніх тіл у ШКТ найчастіше спостерігається у дітей віком від 6 місяців до 3 років (~80% випадків). У дорослих трапляється зрідка, зазвичай у осіб похилого віку, з психічними порушеннями, інтелектуальною недостатністю, під впливом алкоголю, а також серед ув’язнених та контрабандистів, у яких воно має навмисний характер.

У дорослих частою причиною необхідності втручання є затримка харчової грудки в стравоході (не завжди в результаті стенозу).

етіологія і патогенезвгору

Найчастіше симптоми затримки стороннього тіла проявляються на рівні стравоходу, у 75% випадків — в результаті постзапального стенозу, еозинофільного езофагіту або пухлини (раку) стравоходу; рідше причиною можуть бути дивертикули стравоходу (зокрема дивертикул Ценкера), кільце Шацького і ускладнення хірургічного лікування (напр. стеноз в місці анастомозу в осіб після часткової резекції стравоходу або шлунка) та радіотерапії. Дисфагія та затримка харчової грудки у верхньому відділі стравоходу можуть спостерігатися при захворюваннях ЦНС.

клінічна картинавгору

Анамнез повинен включати інформацію про часовий проміжок події і різновид проковтнутого стороннього тіла. Стороннє тіло стравоходу практично завжди спричиняє симптоми, такі як дисфагія, одинофагія, біль за грудиною, відчуття перешкоди в стравоході, нудота і блювання. Симптоми з боку системи дихання, такі як поперхування, задишка, гортанний стридор, виникають в результаті аспірації слини чи компресії трахеї стороннім тілом. Гіперсалівація і неможливість ковтати свідчать про тотальну обструкцію просвіту стравоходу. Стороннє тіло нижче стравоходу у більшості випадків (80–90%) не викликає симптомів та самовидаляється. Гострі сторонні тіла, найчастіше кістки свійських птахів або риби, можуть призвести до перфорації ШКТ. Симптоми перфорації включають: гарячку, тахікардію, перитонеальні симптоми, підшкірну емфізему і набряк шиї.

діагностикавгору

1.РГ

Затримана харчова грудка, яка не містить кісток, не вимагає радіологічної діагностики. У випадку інших сторонніх тіл слід провести РГ шиї, грудної клітки і/або живота, краще у 2-х проекціях (передній та бічній). Класичні РГ мають обмежену чутливість (≈50 % хибно негативних результатів), в основному за рахунок слабкого поглинання рентгенівських променів більшістю сторонніх тіл, таких як деревина, пластик, скло. Слід уникати введення барієвого контрасту з огляду на можливість аспірації та гіршу візуалізацію у випадку подальшого виконання ендоскопічної процедури.

2. КТ

Чутливість КТ без внутрішньовенного контрастування для діагностики сторонніх тіл у ШКТ є високою (~90%). КТ показана при підозрі на суттєві ускладнення, такі як перфорація.

3. Ендоскопія

Це дослідження, яке підтверджує наявність стороннього тіла в ШКТ, і разом з тим базова терапевтична процедура. У випадку затримки харчової грудки в стравоході без вагомої органічної причини слід провести біопсію і гістологічне дослідження з метою виключення еозинофільного езофагіту.

лікуваннявгору

Консервативна терапія

У більшості випадків стороннє тіло самовидаляється з ШКТ. Консервативна терапія можлива при відсутності симптомів, невеликих і тупих предметах, розташованих нижче стравоходу. Зазвичай видалення сторонніх тіл відбувається через 1–2 тиж. від потрапляння в шлунок. Винятком є гострі предмети, а також сторонні тіла діаметром >2–2,5 см, що не можуть пройти через пілорус та ілеоцекальний клапан, як і предмети довжиною >5–6 см, які можуть застрягти на згині дванадцятипалої кишки. Слід виконувати оглядову РГ черевної порожнини кожного тижня для оцінки пасажу стороннього тіла по ШКТ. У випадку його затримки в шлунку через 3–4 тиж. показана ендоскопічна процедура.

Медикаментозна терапія

Має обмежене застосування і не повинна бути причиною відтермінування ендоскопічного чи хірургічного лікування; існують нечисленні повідомлення про ефективність глюкагону при лікуванні затримки стороннього тіла в стравоході.

Ендоскопічне лікування

Необхідне у 10–20 % пацієнтів. Часовий проміжок, у який проводять ендоскопічну процедуру, залежить від різновиду та локалізації стороннього тіла в ШКТ:

1) екстрена процедура (найкраще до 2 год, найпізніше до 6 год) — гострі сторонні тіла і батарейки в стравоході та сторонні тіла, які повністю обтурують просвіт стравоходу;

2) прискорена процедура (впродовж 24 год) — невеликі, тупі сторонні тіла в стравоході, а також магніти, батарейки, гострі або довгі (>5–6 см) предмети в шлунку

3) планова процедура (впродовж 72 год) — сторонні тіла середнього розміру (діаметром >2–2,5 см і <5–6 см) в шлунку.

У випадку затримки харчової грудки в стравоході, достатньо делікатно проштовхнути її в шлунок кінцевою частиною ендоскопу. В інших випадках лікування полягає у захопленні стороннього тіла відповідним інструментом (кліщі, петля, сітка, кошик Дорміа) і видалення його з ШКТ. З метою захисту дихальних шляхів і стінок стравоходу від пошкодження рекомендовано застосовувати додаткові пристрої, такі як туби чи латексні насадки, які накладають на кінцеву частину ендоскопу. При високому ризику аспірації перед ендоскопічною процедурою показана ендотрахеальна інтубація.

Хірургічне лікування

Необхідне у ≈1 % випадків, в основному після невдалого ендоскопічного лікування. Показання до ургентної операції: перфорація ШКТ, кровотеча, яку неможливо зупинити ендоскопічно, а також тонкокишкова непрохідність внаслідок вклинення стороннього тіла.