Галітоз

лат. halitosis, foetor ex ore

англ. halitosis, bad breath

ВИЗНАЧЕННЯвгору

Галітоз — це неприємний запах з рота під час дихання, який відчуває особа, що страждає від цього симптому, та/або особи, що знаходяться в безпосередньому оточенні.

КЛАСИФІКАЦІЯвгору

1. Істинний галітоз: неприємний запах з рота, який об’єктивно відчувається.

1) фізіологічний — виникає після нічного відпочинку, коли знижується слиноутворення, і зникає після чищення зубів, пиття рідини або вживання їжі; також: неприємний запах внаслідок тютюнокуріння, вживання певних продуктів (нап., часнику, цибулі) і напоїв (напр. алкоголь), який триває до декількох годин.

2) патологічний — має специфічну патологічну причину.

2. Псевдогалітоз: пацієнт відчуває неприємний запах із рота, хоча це не підтверджується іншими особами (напр., близькими людьми, лікарем) або об'єктивним дослідженням за допомогою галіметру. Його різновид — це галітофобія, коли хворий відчуває неспокій і тривогу, які пов’язані з переконанням про наявність неприємного запаху з рота, хоча в дійсності він не виникає.

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗвгору

Патогенез

У >90 % випадків неприємний запах з рота походить виключно з ротової порожнини. Призводять до нього в першу чергу леткі сполуки сірки, такі як сірководень (H2S), метил меркаптан (CH3SH) і диметилсульфід (CH3SCH3), які є продуктами метаболізму анаеробних грамнегативних бактерій, присутніх в ротовій порожнині. Ці бактерії розщеплюють білкові речовини, які містяться в слині, злущеному епітелії та накопичених залишках їжі. Зниження фізіологічного кліренсу ротової порожнини через тривалу перерву в споживанні їжі (напр., відпочинок вночі, голодування) або порушене слиновиділення посилюють галітоз. Леткі сполуки сірки також можуть утворюватися за участю бактерій поза ротовою порожниною. Інші леткі речовини з неприємним запахом, які можуть бути присутні у видихуваному повітрі — див. нижче.

Етіологія

Причини патологічного галітозу наведені нижче.

1. Причини в ротовій порожнині або глотці

1) недостатня гігієна порожнини рота, включаючи накопичення залишків їжі підпротезами, мостоподібними протезами або ортодонтичними апаратами

2) наліт на задній частині язика

3) захворювання пародонта та ясен (напр., гінгівіт, періодонтоз)

4) захворювання зубів (напр. некроз відкритої пульпи)

5) захворювання слизової оболонки ротової порожнини — виразки (можливий зв’язок із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою), нориці в ротовій порожнині, некроз та розпад новоутворення вротовій порожнині6) знижене слиновиділення (ксеростомія) — при синдромі Шегрена, при радіаційному ураженні слинних залоз, постмедикаментозне (ЛЗ з атропіновою активністю,сечогінні)7) тонзиліт, утворення тонзилолітів у післязапальних криптах, паротонзилярний абсцес.

2. Причини в порожнині носа

1) запалення приносових пазух

2) стороннє тіло в носовому ході (особливо у дітей)

3) новоутворення.

3. Причини в нижніх дихальних шляхах

1) бронхоектатична хвороба з накопиченням гною, грибкова суперінфекція

2) абсцес легені

3) некроз і розпад пухлини при раку легень.

4. Причини в травному тракті

1) дивертикул Ценкера, рідше інші дивертикули стравоходу

2) ахалазія

3) рак стравоходу, рак шлунка

4) регургітація харчового вмісту (напр., при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі).

5. Інші

1) уремія — запах аміаку

2) печінкова недостатність (foetor hepaticus) — запах, що асоціюється з гнилими яйцями, рибами,затхлий, викликаний меркаптанами

3) кетоацидоз — ацетоновий запах

4) триметиламінурія — синдром запаху риби

5) гіперметіонінемія — запах, що асоціюєтьсяз вареною капустою.

ДІАГНОСТИКАвгору

Діагноз в основному базується на інформації, отриманій від пацієнта, зокрема щодо неприємного запаху,який відчувають з його рота особи з близького оточення. Лікарю необхідно перевірити це органолептично під час візиту, хоча через мінливість появи неприємного запаху з рота протягом дня, його не виявлення під час візиту не виключає цієї патології. Леткі сполуки сірки у видихуваному повітрі можна виявити за допомогоюгаліметру. Визначаючи причину галітозу в першу чергу потрібно враховувати його зв’язок з порожниною рота: зібрати анамнез щодо гігієни та провести фізикальне обстеження, включно зі стоматологічним. Далі слід розглянути доцільність консультації лікаря-отоларинголога та подальші допоміжні дослідження, залежно від етіології, що підозрюється.