γ-глутамілтрансфераза (ГГТ; раніше γ-глутамілтранспептидаза [ГГТП]) каталізує перенесення γ-глутамілового залишку, наприклад, від глутатіону або глутаміну до амінокислот або олігопептидів. Це мембранний фермент, що присутній у клітинах проксимальних ниркових канальців, гепатоцитах, підшлунковій залозі, біліарних епітеліальних клітинах і в кишечнику. ГГТ, що присутній у крові, надходить переважно з печінки.
Матеріал
сироватка, плазма
Методи визначення
Спектрофотометричні методи з використанням каталітичної активності вимірюваного ферменту; вимірювання за допомогою автоматичних біохімічних аналізаторів.
Референтні значення
1) жінки <35 МО/л
2) чоловіки <40 МО/л
Слід ураховувати контрольні значення, прийняті у вашій місцевій лабораторії.
Клінічна користь
Причини підвищених рівнів
1) холестаз
2) пошкодження гепатоцитів різної етіології
3) зловживання алкоголем
4) захворювання з інфільтрацією паренхіми печінки
Основне застосування
1) діагностика холестазу — ГГТ виявляє холестаз із більшою чутливістю, ніж ЛФ; його активність збільшується раніше та триває довше
2) діагностика алкогольної хвороби печінки — активність ГГТ зростає більше, ніж активність трансаміназ (ГГТ/АСТ >6); висока активність ГГТ і АСТ спостерігається вже на ранніх стадіях захворювання, причому більшу діагностичну цінність, ніж висока активність ГГТ, може мати її зниження в періоди утримання
3) діагностика раку печінки — ГГТ може бути єдиним ферментом із підвищеною активністю або його активність буде більше зростати порівняно з іншими ферментами
Ізольоване підвищення рівня ГГТ не повинно бути причиною поглибленого обстеження на предмет наявності захворювання печінки.