Лактатдегідрогеназа

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) каталізує зворотне окислення молочної кислоти до піровиноградної. Це цитоплазматичний фермент, виявлений у всіх клітинах тіла, переважно в поперечно-смугастих м'язах, печінці, нирках, нервовій тканині й еритроцитах. Молекула ЛДГ є тетрамером, що складається із 2 типів субодиниць: H і M, що утворюють 5 ізоферментів (ЛДГ1 — ЛДГ5), що розрізняються електрофоретичною рухливістю. Ферменти ЛДГ4 і ЛДГ5 специфічні для печінки та скелетних м'язів.

Матеріал

Сироватка, плазма, слід уникати гемолізу в зразках крові (спричиняє завищені результати через вивільнення ЛДГ із еритроцитів).

Методи визначення

Спектрофотометричні методи з використанням каталітичної активності вимірюваного ферменту; вимірювання за допомогою автоматичних біохімічних аналізаторів. Ізоферменти ЛДГ визначають рідко, за допомогою електрофоретичних методів або з використанням субстратної специфічності деяких із них, наприклад ЛДГ1, ЛДГ2 (β-гідроксибутиратдегідрогеназа, ГБДГ).

Референтні значення

у дорослих <480 МО/л (виміряно за 37 °C)

Слід ураховувати контрольні значення, прийняті у вашій місцевій лабораторії.

Клінічна користь

Причини підвищених рівнів

Підвищення загальної активності ЛДГ неспецифічне й може включати, серед іншого, наступні причини:

1) захворювання печінки

2) гіпоксія (гіпотонія, шок, дихальна недостатність)

3) гемоліз

4) мегалобластна анемія

5) інфекційний мононуклеоз

6) запалення печінки та інших органів

7) інфаркт міокарда

8) інфаркт легені й інші захворювання легень

9) інфаркт нирки

10) пухлини

11) епілепсія й інші захворювання центральної нервової системи

12) гострий панкреатит

13) хвороби скелетних м'язів

14) травми

15) системні захворювання сполучної тканини

16) кишкова непрохідність.

Основне застосування

1) діагностика ураження гепатоцитів — підвищення активності ЛДГ відбувається у випадку масивного некрозу гепатоцитів (наприклад, при отруєнні грибами) або порушеннях перфузії печінки; також підвищення рівня супроводжує інфекційний мононуклеоз із ураженням печінки або наявність метастазів у печінці

2) диференціація гемолітичної й паренхіматозної жовтяниці — еритроцити, що руйнуються в процесі гемолізу, є джерелом високої активності ЛДГ у сироватці чи плазмі; у разі жовтяниці з білірубіном <102 мкмоль/л (6 мг/дл) співвідношення ЛДГ/АСТ >5 вказує на гемолітичну жовтяницю, а <4 — на захворювання печінки або жовчних шляхів