Загальний білок

Плазма містить суміш білків із різними властивостями, функціями й концентрацією, разом їх називають загальним білком. Білки плазми переважно синтезуються в печінці (>80 % від загального білка) і плазматичними клітинами (~15 %). Основними фракціями білків плазми є: альбумін (55 %), глобуліни (38 %) й фібриноген (7 %; розд. VI.C.5.1.4). Сироватка — це частина плазми, позбавлена фібриногену (після центрифугування згустка крові). Вміст окремих білків сироватки можна визначити за допомогою електрофоретичного аналізу (розд. VI.C.4.1).

Матеріал

сироватка

Методи визначення

Концентрацію загального білка найчастіше визначають колориметричним біуретовим методом із використанням автоматичних аналізаторів. Метод полягає в утворенні з іонів міді й сусідніх пептидних зв'язків пофарбованого комплексу, кількість якого відповідає масі білка в досліджуваному матеріалі. Рідше використовувані колориметричні методи визначення загального білка базуються на зв'язуванні з тетразолієвим синім, Coomassie Briliant Blue та ін.

Референтні значення

60–80 г/л

Клінічна користь

Концентрація загального білка залежить від синтезу його окремих компонентів, їх втрати різними шляхами й побічно від гідратації організму (обсягу позаклітинної рідини та плазми).

Причини знижених рівнів (гіпопротеїнемії)

Найчастіше вони спричинені гіпоальбумінемією (розд. III.B.1.10.5), рідше гіпогаммаглобулінемією (розд. VI.I).

Причини підвищених рівнів (гіперпротеїнемії)

Найчастіше вони спричинені гіпергаммаглобулінемією (розд. VI.C.4.3), рідше гіперальбумінемією (розд. III.B.1.10.5).