Церулоплазмін

Церулоплазмін — це білок з молекулярною масою 132 кДа і періодом напіввиведення (t0,5) ~5 днів, що синтезується в гепатоцитах. У молекулі він містить 7 атомів міді. Це білок гострої фази: запальні цитокіни збільшують його синтез у печінці та його секрецію моноцитами й макрофагами. Він бере участь у метаболізмі й транспортуванні заліза в якості ферроксидази, що окислює Fe2+ до Fe3+, зв'язаного трансферином. Це антиоксидант — він пригнічує утворення активних форм кисню за участю іона двовалентного заліза й активність мієлопероксидази (МПО). Оскільки не було доведено, що церулоплазмін безпосередньо бере участь у транспортуванні міді до тканин, його основною функцією вважається підтримання гомеостазу заліза й антиоксидантна активність.

Матеріал

плазма, сироватка

Методи визначення

Визначення проводять імунохімічними методами з використанням автоматичних аналізаторів.

Референтні значення

300–580 мкмоль/л (30–58 мг/дл)

Перерахунок концентрацій

[мкмоль/л]/10 = [мг/дл]

Клінічна користь

Причини знижених рівнів

1) хвороба Вільсона

2) хвороба Менкеса

3) дефіцит міді в дієті

4) ацерулоплазмінемія

Причини підвищених рівнів

1) запальний стан

2) пухлини

3) вагітність