Методика
Для безпосередньої оцінки обсягу і pH шлункового соку необхідний назогастральний зонд. Після його правильного розміщення можна виміряти рівень шлункової секреції:
1) базальна секреція (basal acid output — BAO) — оцінюється натщесерце; шлунковий сік аспірується протягом 1 години (зазвичай кожні 15 хвилин)
2) максимальна секреція (maximal acid output — MAO) — цілковита секреція кислоти протягом 60 хвилин після екзогенної стимуляції (зазвичай пентагастрином, тетрагастрином або пептидом, що вивільняє гастрин)
3) пікова секреція (peak acid output — PAO) — відповідає максимальній шлунковій секреції; вона розраховуються шляхом множення на 2 суми двох найвищих значень 15-хвилинних періодів шлункової секреції після стимуляції.
Клінічна користь
BАО переважно залежить від тонусу блукаючого нерва. МАО і PAO побічно відображають кількість секреторних активних парієтальних клітин у шлунку. Тепер вимірювання рівня шлункової секреції часто обмежується оцінкою лише BAO.
На даний момент практичне значення вимірювань шлункової секреції невелике, за винятком оцінки BАО в окремих випадках підозри на синдром Золлінгера-Еллісона, на що вказують значення BАО >15 мЕкв/год при гіпергастринеміі.