Гастрин

Гастрин — це гормон, що виробляється і секретується G-клітинами, розташованими переважно в препілоричному відділі шлунка. Він відповідає за стимуляцію секреції соляної кислоти й регулює проліферацію епітеліальних клітин шлунка (в основному ентерохромафіноподібних клітин). Головний тригер секреції гастрину — це вживання їжі.

Матеріал

Сироватка, плазма. Матеріал збирається натщесерце. Інгібітори протонної помпи, якщо вони використовуються і якщо це можливо, слід відмінити за 7 днів до обстеження.

Методи визначення

Визначення проводять імунохімічними методами з використанням автоматичних аналізаторів.

Для підвищення діагностичної цінності проводиться секретиновий тест, який полягає у вимірюванні концентрації гастрину в зразку, взятому натщесерце перед введенням і через 2,5, 5, 10, 15 і 30 хвилин після внутрішньовенного введення секретину в дозі 1–2 МО/кг маси тіла (0,4 мкг/кг маси тіла для рекомбінантного секретину).

Референтні значення

<100–150 пг/мл

Через розмаїття молекулярних форм гастрину в плазмі й відмінності в їх елімінації виміряні концентрації характеризуються високою внутрішньо- та міжіндивідуальною варіацією.

Клінічна користь

Причини підвищених рівнів

1) синдром Золлінгера-Еллісона (зазвичай >1000 пг/мл; підвищення концентрації гастрину >200 пг/мл у секретиновій пробі)

2) аутоімунний метапластичний атрофічний запальний процес слизової оболонки тіла шлунка (тип А)

3) первинна гіперплазія G-клітин шлунка

4) інфекція H. pylori

5) стеноз воротаря

6) стан після ваготомії

7) стан після часткової резекції шлунка зі збереженням пілоричного відділу

8) хронічна хвороба нирок

9) використання інгібіторів протонної помпи або H2-блокаторів (зазвичай <400 пг/мл)