Кальпротектин — це цитозольний білок нейтрофілів і, меншою мірою, моноцитів та макрофагів. У змінених тканинах концентрація калпротектину збільшується пропорційно активності хвороботворного процесу.
Методи визначення
Визначення проводять різними імунохімічними методами з використанням автоматичних аналізаторів. Також доступні численні спрощені аналітичні системи для діагностики в місці надання медичної допомоги (POCT) і самодіагностики пацієнта; ці системи можуть відрізнятися за своїми аналітичними характеристиками.
Референтні значення
<50 мкг/г калу
Клінічна користь
Оцінка рівня калпротектину в калі може бути корисна для диференційної діагностики функціональної й органічної діареї, особливо якщо причиною є запальне захворювання кишківника (ЗЗК). Це також корисно для оцінки активності й спостереження за перебігом ЗЗК.
Причини підвищених рівнів
значні (зазвичай >250 мкг/г стільця)
1) ЗЗК (запальні захворювання кишківника)
2) шлунково-кишкові інфекції
3) пухлини травного тракту
4) дивертикульоз товстого кишківника (особливо ускладнений)
5) прийом нестероїдних протизапальних препаратів
помірні (зазвичай 50–250 мкг/г калу)
1) цироз печінки
2) мікроскопічний коліт
3) нелікована целіакія та інші ентеропатії
4) виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
5) гастрит
6) гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з езофагітом
7) харчова алергія
8) синдром бактеріального росту
9) прийом інгібіторів протонної помпи