рН-метрія стравоходу

Опис дослідження та результативгору

рН-метрія стравоходу є одним з діагностичних методів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), який дозволяє оцінити частоту та тривалість закидання шлункового вмісту до стравоходу (рефлюксу) за допомогою вимірювання рН в дистальній частині його просвіту.

Дослідження полягає у введенні через ніс до стравоходу зонду з електродом, що вимірює концентрацію іонів водню. Електрод повинен знаходитися на 5 см вище нижнього стравохідного сфінктера (НСС). Найкращим методом визначення положення електроду є попереднє визначення локалізації НСС за допомогою манометричного дослідження; якщо цей метод недоступний, можна виконати рентгеноскопію або ендоскопію, або за допомогою самого електрода визначити глибину, на якій відбувається раптова зміна реакції з нейтральної на кислу під час витягування електрода зі шлунка.

1. Тест очищення стравоходу з кислоти

Зазвичай є методом першої лінії. Полягає в одноразовому введенні через катетер 15 мл 0,1 н соляної кислоти на рівень ≈5 см вище НСС. Оцінюють кількість актів ковтання (виконуються кожні 30 с), які є потрібними для відновлення вихідного значення рН.

За межу норми вважають 15 ковтальних рухів. Порушення очищення стравоходу з кислоти спостерігається при порушеннях його перистальтики, напр. при ахалазії, дифузному спазмі стравоходу, системній склеродермії, а також при порушеннях секреції слини, напр. при синдромі Шегрена.

2. Тест кислотної перфузії Бернштейна

Полягає у введенні через катетер до стравоходу протягом 5-ти хв фізіологічного розчину зі швидкістю 120 крапель/хв, а у подальшому, таким же способом, 0,1 н соляної кислоти протягом 30-ти хв або до моменту виникнення симптомів. Тест кислотної перфузії Бернштейна дозволяє оцінити, чи біль або дискомфорт у грудній клітці має зв’язок з наявністю соляної кислоти у стравоході.

Виникнення болю лише після введення кислоти може вказувати на наявність ГЕРХ. Виникнення болю після введення фізіологічного розчину та кислоти вказує на гіперчутливість стравоходу. Якщо жоден з цих факторів не викликає болю, у  такому випадку можна виключити ГЕРХ як причину симптомів. Чутливість дослідження становить 7-27 %, а специфічність 83-94 %.

2. Стандартна рН-метрія

Основне дослідження з метою діагностики патологічного рефлюксу. Дослідження проводиться у різних положеннях тіла – лежачи на спині, на лівому та правому боці, а також у положенні Тренделенбурга. Оцінюють рН стравохідного вмісту під час виконання проби Вальсальви та підтягування колін до грудної клітки у вищевказаних положеннях. Ці маніпуляції виконують двічі: перед введенням та після введення в шлунок 300 мл 0,1 н соляної кислоти.

Зниження рН <4 у будь-якому положенні перед введенням кислоти, а також у 2-х положеннях тіла після введення кислоти підтверджує наявність гастроезофагеального рефлюксу. Чутливість дослідження у хворих з хронічною ГЕРХ становить ≈90 %.

4. Амбулаторний 24-годинний рН-моніторинг

Введений через ніс катетер з електродом встановлюється у стравохід на 24 год. Електрод підключений до портативного реєстратора на батарейках, що визначає значення рН кожні 4-6 с. Запис після закінчення дослідження аналізує комп’ютер. Дослідження дозволяє встановити час протягом доби, впродовж якого рН має значення <4, загальну кількість епізодів рефлюксу, тривалість найдовшого епізоду, а також кількість епізодів, що тривають >5 хв. Окрім цього дослідження дозволяє оцінити зв’язок між наявністю рефлюксу та прийомом їжі або клінічними симптомами ГЕРХ.

За верхню межу норми приймають відсоток часу зниження рН <4 протягом 24 год до значень 10,5 % на день (у вертикальному положенні) та 6 % вночі (у положенні лежачи). Якщо час зниження рН <4 у просвіті стравоходу не перевищує 20 % загальної тривалості вимірювання, то ступінь тяжкості визначається як помірний, а якщо перевищує 20 % тривалості, то визначається як тяжкий. Також оцінюють кількість епізодів з рН <4, що тривають >5-ти хв, а також їх часовий зв’язок з виникненням клінічних симптомів. Чутливість та специфічність цього дослідження становить ≈93 %.

5. Імпедансометрія стравоходу

Полягає у вимірюванні електропровідності стравохідного вмісту. Інтерпретація дослідження ґрунтується на використанні різниці в електропровідності та електричному опорі між повітрям, рідинами та твердими речовинами.

Дозволяє диференціювати рідинний на газовий (відрижка) рефлюкс, але передусім виявити лужний рефлюкс, якого не виявляють методи, що базуються на вимірюванні рН стравохідного вмісту. Можна також виявити різницю електричних потенціалів між плоским та циліндричним епітелієм, що є корисним при виявлені стравоходу Барретта.

показаннявгору

1) підозра на ГЕРХ в осіб з позастравохідними симптомами, такими як біль за грудиною, біль у горлі, хронічна захриплість, ларингіт, хронічний кашель

2) неефективність лікування типової ГЕРХ або оцінка ефективності ЛЗ

3) відбір до хірургічного втручання

4) оцінка ефективності хірургічного лікування