Манометрія стравоходу

Манометрія стравоходу є основним методом оцінки скоротливості його м’язової оболонки та діагностики порушень стравохідної моторики.

опис дослідженнявгору

Тонкий багатоканальний катетер з боковими отворами, який промивається водою, вводять через ніс у шлунок. Зміни тиску, які реєструються в отворах катетера перетворюються на електричні імпульси та надсилаються до реєстратора. Вимірювання тиску на рівні НСС виконується під час повільного витягування кінцівки катетера зі шлунка до стравоходу. Скоротливість м’язової оболонки стравоходу оцінюється за допомогою аналогічного вимірювання тисків у стравоході у відповідь на ковтання води порціями по 5 мл. Техніка вимірювання тиску на рівні верхнього стравохідного сфінктера є схожою як для НСС.

показаннявгору

1) стравохідна дисфагія без анатомічних уражень:

а) первинне порушення моторики стравоходу

– ахалазія

– дифузний спазм стравоходу («штопороподібний» стравохід)

– сегментарний спазм стравоходу (стравохід «лускунчика»)

– неспецифічні порушення моторики

б) вторинне порушення моторики стравоходу:

– амілоїдоз

– вторинна ахалазія

– стан після лазерного лікування раку стравоходу

– гіпотиреоз

– системна склеродермія

2) діагностика загрудинного болю, спричиненого некардіальними причинами

результативгору

При манометрії оцінюють тонус НСС (норма: <40 мм рт. ст.), його розслаблення, амплітуду тиску перистальтичної хвилі у нижній частині стравоходу (норма <180 мм рт. ст.), відсоток одночасних скорочень стравоходу у відповідь на акти ковтання води (норма <30 %). Крім цього реєструються пролонговані (>6 с), повторювальні (>2), високо- (>180 мм рт с.) та низькоамплітудні (<30 мм рт. ст.) скорочення.

При дифузному спазмі стравоходу відсоток проковтнутих порцій води, у відповідь на які виникають спазми стравоходу, перевищує 30 %. Також спостерігаються повторювальні, пролонговані та високоамплітудні скорочення. Тиск на рівні нижнього стравохідного сфінктера є підвищеним (>40 мм рт. ст.), а його розслаблення є порушеним.

У стравоході «лускунчика» амплітуда перистальтичної хвилі у дистальному відділі стравоходу перевищує 180 мм рт. ст. Можна також виявити повторювальні та пролонговані скорочення, а також високий тонус нижнього стравохідного сфінктера у спокої.

При надмірному спазмі кардії (гіпертонічний НСС) виявляють підвищений тонус нижнього стравохідного сфінктера та його нормальне розслаблення.

При некласифікованому порушенні моторики спостерігаються т. зв. ретроградні та спонтанні скорочення.