Фізіологія

будовавгору

Стравохід — це м’язовий канал довжиною ~20 см і діаметром ~3 см, що з’єднує глотку зі шлунком. Його стінка складається з 4-х шарів:

1) слизової оболонки, вкритої багатошаровим плоским епітелієм

2) підслизової оболонки

3) м’язової оболонки

4) адвентиціальної оболонки

Відсутність серозної оболонки ззовні полегшує поширення запальних процесів на середостіння. Верхня ⅓ частина стравоходу побудована з поперечно-посмугованої мускулатури, нижня ⅓ з гладкої, а середня частина — зі змішаної. Іннервується симпатичним (стравохідне сплетення), парасимпатичним (грудна частина блукаючого нерва) та соматичним відділом нервової системи. Кровопостачається з аорти та артерій: міжреберних, нижньої щитоподібної, нижньої діафрагмальної та лівих шлункових.

функціявгору

Функціонально стравохід ділиться на 3 частини:

1) верхній стравохідний сфінктер (ВСС)

2) середня частина — тіло стравоходу

3) нижній стравохідній сфінктер (НСС)

Основна функція стравоходу — це транспорт харчової грудки або рідини з глотки в шлунок. У процесі ковтання виділяють 3 фази: ротову довільного характеру, а також глоткову та стравохідну рефлекторного характеру.

Транспорт харчової грудки з глотки в стравохід триває ~1 с. Ця фаза включає розслаблення ВСС, який потім скорочується і попереджує повернення їжі. Розслаблення ВСС ініціює поступове скорочення кругових м’язів стравоходу, що призводить до виникнення первинної перистальтичної хвилі у верхньому відділі та до релаксації НСС.

Розтягнення тіла стравоходу харчовою грудкою призводить до стимуляції стравохідних рецепторів і виникнення вторинної перистальтичної хвилі. Вона розпочинається вище місця дії подразника і призводить до розслаблення НСС. В цьому процесі не задіяний ВСС. Швидкість поширення перистальтичної хвилі в тілі стравоходу становить 2–4 см/с.

Стимуляція блукаючого нерву викликає скорочення ВСС. Пригнічення стимулів блукаючого нерву та піднесення і переміщення гортані вперед, залежне від скорочення надпід’язикових м’язів, сприяє релаксації ВСС.

НСС — це фізіологічний бар’єр між стравоходом та шлунком. Тиск в НСС на 10–30 мм рт. ст. вищий, ніж тиск в шлунку. Нейропептиди (ВІП, субстанція P, оксид азоту), що виділяються нехолінергічними та неадренергічними постгангліонарними нейронами (NANC), а також деякі гормони (холецистокінін, секретин, глюкагон, прогестерон) викликають розслаблення НСС, тоді як гастрин, мотилін і норадреналін викликають його спазм.