лат. colitis ischaemica
англ. ischemic colitis
Визначеннявгору
Ішемічний коліт — це хвороба, спричинена недостатнім припливом крові до стінки товстого кишківника (див. теж розд. І.О.8).
Етіологія та патогенезвгору
Найчастіше хвороба виникає внаслідок атеросклерозу, а сприятливими факторами є: шок, гострий період інфаркту міокарда або серцева недостатність. Іншими причинами можуть бути: емболія, тромбофілії та пероральні контрацептиви, а також біг на великі дистанції. Зупинка припливу крові до товстого кишківника також може виникнути внаслідок хірургічних операцій з приводу аневризми черевної аорти та при черевно-промежинних екстирпаціях прямої кишки.
Відділи кишківника зі значно підвищеним ризиком розвитку ішемії:,
1) ділянка селезінкового згину
2) низхідна ободова кишка
3) верхня частина прямої кишки.
Клінічна картинавгору
Зазвичай початок хвороби підгострий, протікає з кишковою кровотечею, минає через декілька тижнів навіть без специфічного лікування. У частини хворих внаслідок загоєння запальних змін виникають рубцеві звуження кишківника.
У 10 % випадків початок гострий, починається від болю у животі та кишкової кровотечі. Біль зазвичай локалізований у лівій половині живота. Може бути лихоманка та лейкоцитоз. Еволюція кишкових змін швидка. Впродовж короткого проміжку часу можуть розвинутись некроз стінки ободової кишки та перфорація з розлитим перитонітом.
Діагностикавгору
Допоміжні дослідження
1. Лабораторні дослідження
1) дослідження крові — лабораторних маркерів ішемічного коліту немає. Підвищення концентрації лактатів та активності ЛДГ, КФК та амілази вказує на значне пошкодження тканин. Крім того, можна виявити анемію та гіпоальбумінемію.
2) дослідження калу на наявність токсинів C. Difficile, паразитів та бактеріальне дослідження слід виконати для того, щоб виключити інфекційну причину.
2. Візуалізаційні дослідження
1) Оглядова РГ черевної порожнини — картина часто неспецифічна. При тяжкій ішемії в ураженому відділі сегменті кишківника можна виявити дилатацію кишківника, пневматоз (наявність газу в стінці кишки), симптом «відбитка великого пальця», який свідчить про набряк підслизової оболонки.
2) КТ черевної порожнини з в/в (або п/о за умови переносимості пацієнтом) контрастом — дослідження першої лінії, якщо симптоми вказують на ішемію кишківника. У початковій фазі картина кишківника може бути нормальна. Характерні ознаки — набряк та потовщення стінки кишківника в неішемізованому сегменті. КТ дозволяє виявити незворотні зміни (некроз стінки кишківника, перфорація), які вказують на необхідність хірургічного лікування.
3. Колоноскопія з забором біоптатів
Дозволяє підтвердити діагноз. Проводиться з мінімальною інсуфляцією відразу після стабілізації стану хворого (до 48 год після появи симптомів). Слід виконувати у хворих без симптомів перитоніту, у яких немає ознак незворотного ішемічного пошкодження стінки кишківника в ТК. Можна виявити почервоніння, набряк слизової оболонки, ерозії та виразки. Картина нагадує ВК, але на ішемічну причину вказує те, що патологічні зміни чітко відмежовані від нормального кишківника, зазвичай відсутні зміни в прямій кишці та наявне лінійне розташування виразок вздовж довгої осі кишківника. Під час гістологічного дослідження біоптатів виявляють ішемічні зміни.
Диференційна діагностика
1) інфекційний ентероколіт
2) неспецифічні запальні захворювання кишківника
3) інші причини кровотечі з нижнього відділу ШКТ (розд. III.A.6)
4) інші причини болю в животі (розд. III.A.1).
Лікуваннявгору
У початковому періоді захворювання проводять загальну підтримуюче лікування з інфузійною терапією та в/в введенням антибіотиків. Далі перебіг хвороби може бути доброякісний без специфічного лікування. При найтяжчих формах (перфорація, некроз стінки кишківника чи кровотеча) хворим рекомендоване хірургічне лікування — проводять резекцію зміненого відрізка кишківника. Сегментарна резекція ободової кишки — це єдиний спосіб лікування симптоматичних звужень кишківника, що виникли внаслідок ішемічних змін.