Трансвенозна біопсія

ОПИС ПРОЦЕДУРИвгору

Процедура проводиться в гемодинамічній лабораторії з використанням катетера, введеного через праву внутрішню яремну вену, потім верхню порожнисту вену, праве передсердя та нижню порожнисту вену до правої печінкової вени під флюороскопічним контролем. Катетеризація судин найчастіше проводиться методом Сельдінгера, а правильне положення катетера в печінковій вені перевіряється після введення контрастної речовини.

Використовуються аспіраційні голки, введені через внутрішньосудинний катетер. Біоптат часто фрагментований або невеликий, що ускладнює гістологічну оцінку, однак дозволяє поставити гістологічний діагноз у 80–97 % пацієнтів, діагностика яких здійснюється в центрах, що мають досвід проведення цієї процедури. Зазвичай необхідно вводити голку для біопсії декілька разів.

Підготовка пацієнта та моніторинг після процедури

Таке ж, як при катетеризації серця (розд. I.B.8). Як і перед черезшкірною біопсією печінки, слід проводити візуалізаційне дослідження печінки (УЗД або КТ).

ПоказАННЯвгору

Такі ж, як до черезшкірної біопсії печінки у пацієнта:

1) з порушеннями згортання

2) з оклюзією позапечінкових жовчних шляхів

3) із підозрою на печінкову гемангіому

4) з відносними протипоказаннями до черезшкірної біопсії

5) після невдалої черезшкірної біопсії

6) з малими розмірами печінки, що унеможливлює безпечне виконання черезшкірної біопсії

7) яким призначена катетеризація судин з іншої причини.

ПРОТИПОКАЗАННЯвгору

Такі ж, як до катетеризації великих судин та серця (розд. I.B.8).

УСКЛАДНЕННЯвгору

Найчастіші ускладнення:

1) біль у животі (≈7 %)

2) гематома в місці введення катетера (1 %)

3) транзиторні аритмії (0,6 %).

Рідкісні ускладнення:

1) смерть (0,1 %)

2) перфорація капсули печінки (фактори ризику: малі розміри печінки, цироз)

3) пневмоторакс

4) транзиторний синдром Горнера або дисфонія

5) артеріовенозні або жовчні нориці

6) інші, пов’язані з катетеризацією серця та судин.