Розлади функції передньої долі гіпофіза гіпоталамічного походження, як правило, мають характер вторинної недостатності (іноді називають центральною), рідко – зустрічається гіперфункція цієї залози. Клінічно маніфестують гіпофункцією периферичних залоз, рідко їх гіперфункцією. Клінічна картина залежить від віку пацієнта, періоду життя, в якому виник і прогресував патологічний процес (напр., дефіцит росту при краніофарингіомі у дітей), а також від характеру, локалізації, поширеності та динаміки захворювання.
При проведенні гормональних функціональних тестів вторинний гіпопітуїтаризм характеризується підвищенням рівня тропних гормонів гіпофіза після стимуляції синтетичними гіпоталамічними ліберинами або іншими факторами, які стимулюють гіпофізарну секрецію (табл. IV.A.2-1).
Вторинна гіперфункція гіпофіза при гіпоталамічних пухлинах, що виділяють гіпоталамічні ліберини, або внаслідок ектопічної секреції ліберинів злоякісними пухлинами (напр. GHRH раком підшлункової залози) зустрічається рідко.