Ультразвукове дослідження

Є основним інструментом для візуалізації щитоподібної залози. Дослідження слід проводити за допомогою лінійного датчика з частотою ≥7,5 МГц.

Показаннявгору

1) вузловий зоб (раніше діагностований або запідозрений на підставі об’єктивного обстеження)

2) вузол, що пальпується в ділянці щитоподібної залози

3) вогнищеве утворення щитоподібної залози, виявлене при УЗД шиї (виконаному за іншими показаннями), або при іншому візуалізаційному дослідженні

4) збільшення щитоподібної залози без відчутного при пальпації вузла

5) виявлення або підозра на наявність збільшених шийних лімфатичних вузлів, за відсутності попереднього запального процесу у цій ділянці

6) попередня експозиція шиї до іонізуючого випромінювання

7) виявлення мутації гену RET і/або висока концентрація кальцитоніну в крові

8) інша підозра на захворювання щитоподібної залози

РЕЗУЛЬТАТИвгору

Нормальна УЗД-картина щитоподібної залози — рис. IV.B.2-6. Дослідження дозволяє визначити розміри щитоподібної залози (зобу), виявити вогнищеві утворення, а також оцінити їх ехоструктуру та ультразвукові ознаки ризику, підібрати оптимальну зону для тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), відстежувати положення дистального кінця біопсійної голки, оцінити шийні лімфатичні вузли та диференціювати захворювання щитоподібної залози.

Найважливішими елементами в описі УЗД щитоподібної залози є наступні:

1. Розташування щитоподібної залози, її розміри та форма

У нормі об’єм залози не перевищує 20 мл у жінок та 25 мл у чоловіків. Немає точно визначеної нижньої межі норми, що ускладнює розпізнавання атрофічного тиреоїдиту, e Польщі прийнято, що нижня межа становить ≈8 мл. Асиметрія розмірів часток залози не вважається патологією. Розрахунок об’єму щитоподібної залози здійснюється для кожної з часток окремо, за спрощеною формулою розрахунку об’єму еліпсоїда (половина з добутку 3-х вимірів частки).

2. Ехогенність щитоподібної залози

У нормі щитоподібна залоза має дрібнозернисту структуру з досить високою ехогенністю. Знижена ехогенність всієї паренхіми щитоподібної залози виявляється при ДТЗ та при аутоімунних тиреоїдитах, внаслідок зменшення тиреоїдних фолікулів та наявності лімфоцитарних інфільтратів (рис. IV.B.2-7).

3. Вогнищеві утворення (вузли) – рис. IV.B.2-8

Термін «вузол» означає утворення, яке відчувається при пальпації, тому стосовно зміни, що була виявлена при УЗД, найкраще використовувати терміни «вогнищеве утворення»,  «вогнищева зміна» чи «вогнище», а не «вузол».

Оцінюється:

1) розташування

2) розмір (усі 3 виміри)

3) ехогенність — розрізняють нормо-, гіпер-, гіпоехогенні , а також ехонегативні вогнища; останні відповідають кістам (тоді можна побачити характерне акустичне посилення ехосигналу на задній стінці), решта — відповідають солідним вузлам

4) внутрішня структура — гомогенні або гетерогенні вогнища; останні можуть проявляти ознаки вторинної кістозної дегенерації

5) контури (зокрема, якщо найбільший вимір становить >1 см) – чіткі та рівні (від решти паренхіми вузол часто тоді відділений вузькою гіпоехогенною оболонкою – «halo"), або нечіткі, нерівні

6) кальцифікати — макро- або мікрокальцифікати (<1-2 мм) – особливо наявність останніх збільшує ризик злоякісності вогнища

7) васкуляризація всієї паренхіми та вогнищевих змін (кольорове або енергетичне доплерівське дослідження) – вогнищеві утворення можуть не проявляти ознак посиленої васкуляризації, характеризуватися зростанням маргінального кровопостачання, або в цілому проявляти ознаки посиленої васкуляризації

8) жорсткість (еластичність) вогнищевих змін щитоподібної залози (еластографія — дослідження, в якому використовується ультразвук для вимірювання ступеня деформації вогнищевих змін щитоподібної залози, залежно від різних ступенів їх еластичності) – вважається, що змінені пухлинним процесом тканини, зазвичай, мають меншу еластичність у порівнянні з навколишніми тканинами. Виявлено, що вогнищеві утворення щитоподібної залози з низьким коефіцієнтом еластичності, внаслідок чого вони складніше деформуються – значно частіше виявляються злоякісними утвореннями (стосується папілярного, медулярного та анапластичного раків). Натомість утворення з високим коефіцієнтом еластичності частіше мають доброякісний характер (за винятком фолікулярного раку, який, на відміну від інших злоякісних новоутворень щитоподібної залози, може не викликати зниження еластичності вогнища). Ця методика має певні обмеження, але безумовно є корисною при відборі вогнищевих змін до виконання ТАПБ, а у випадку змішаного характеру поодинокої зміни — при визначенні місця забору матеріалу під час ТАПБ.

9) чи вогнищеві порушення ехоструктури, виявлені при УЗД, відчутні при пальпації (тобто, чи є вони вузлами у вузькому сенсі).

При інтерпретації ультразвукового зображення слід уникати патоморфологічних термінів (напр. аденома). Вогнища, які виявляються виключно на УЗД, називаються інцидентальними (випадковими) вузлами – якщо вони розвиваються у щитоподібній залозі нормальних розмірів, і становлять більш ніж половину всіх вогнищевих змін ЩЗ. Поверхневі вузли, що легко пальпуються, попри невеликі розміри можуть не виявлятися при УЗД. Невеликі вогнищеві утворення діаметром в декілька міліметрів, часто ехонегативні і , як правило, не мають клінічного значення.

Ґрунтуючись на УЗД-картині, можна запідозрити рак щитоподібної залози, але не можна однозначно віддиференціювати злоякісні зміни від доброякісних — з цією метою обов’язково слід виконати ТАПБ (див. нижче). Ознаки підвищеного ризику злоякісності вогнищевого утворення щитоподібної залози на УЗД-картині відповідно до польських рекомендацій (PTE 2018): ознаки наявності метастазів до шийних лімфатичних вузлів (мікрокальцифікати, солідно-кістозний характер, округла форма вузла, поперечний розмір >5 мм, відсутність жирової тканини у воротах вузла, маргінальна або хаотична васкуляризація), ознаки інфільтрації капсули щитоподібної залози або сусідніх органів шиї, наявність мікрокальцифікатів у вогнищевому утворенні ЩЗ (<1-2 мм без акустичної тіні), солідний характер та гіпоехогенність вогнища, форма вогнищевого утворення «вища, ніж ширша» (висота більше ширини), нерівні контури утворення (нечіткі, лобулярні), ознаки хаотичної інтранодулярної гіперваскуляризації.

Показання до проведення ТАПБ – розд. IV.B.2.4 i розд. IV.B.7.2.