Сцинтиграфія з йодом та дослідження йод-накопичувальної активності

оПИС ДОСЛІДЖЕННЯвгору

Радіоактивний йод (131I, ≈50 мкКі) приймають п/о, а через 24 год виконується сцинтиграфія. Для самого дослідження накопичення радіоактивного йоду або йод-накопичувальної активності (представляє собою радіоактивність, виміряну над щитоподібною залозою, у відсотках від дози, прийнятої за 24 год до цього) достатньо дуже малої кількості 131I – 15-20 мкКі. Алергія на йод не є протипоказанням для проведення дослідження, оскільки воно проводиться із застосуванням чистого ізотопу 131I (без носія), і пацієнт приймає слідову кількість цього елемента.

Показаннявгору

З огляду на вище радіаційне навантаження у порівнянні зі сцинтиграфією із застосуванням технецію, 131I-сцинтиграфія проводиться лише за обмеженими показаннями:

1) підозра на ретростернальний зоб

2) відбір пацієнтів до лікування за допомогою 131I (можна також використовувати сцинтиграфію з технецієм, доповнену дослідженням йод-накопичувальної активності)

3) рак щитоподібної залози — дослідження виключно із застосуванням йоду 131I у значно вищій дозі (≈1-4 мКі) або 123I. Окрім сцинтиграфії шиї, яка оцінює ретельність і точність операції на ЩЗ та іноді дозволяє виявити метастази до лімфатичних вузлів, проводиться сцинтиграфія всього тіла. Дослідження виконується після стимуляції рекомбінантним людським тиреотропіном, а якщо це неможливо, то після відміни L-T4 на 4 тиж.

РЕЗУЛЬТАТИвгору

Інтерпретація сцинтиграфії — рис.  IV.B.2-9. Середня йод-накопичувальна активність щитоподібної залози становить 20-30%.