Близько 50% осіб мають вогнищеві порушення на УЗД; у більшості тих осіб при об’єктивному дослідженні щитоподібна залоза знаходиться в межах норми.
При відсутності інших ознак, які можуть свідчити про захворювання щитоподібної залози, за умови що діаметр вогнищевих змін, діагностованих на УЗД, не перевищує 1см в найбільшому вимірі, показань до ТАПБ немає, якщо тільки інші дослідження не вказують на підвищений ризик раку, не присутні інші клінічні фактори злоякісності (розд.IV.B.7.2), або ознаки злоякісності не діагностуються на УЗД (розд. IV.B.2.3.2), а діаметр вогнища є більшим ніж 5мм. Наступного разу УЗД щитоподібної залози виконується через 6-12місяців, а потім через рік, з метою перевірки, чи розмір та ознаки вогнищ суттєво не змінилися. Завжди слід також виконувати гормональні дослідження, тому що незважаючи на безсимптомний перебіг, можливі функціональні порушення щитоподібної залози. Якщо концентрація ТТГ в плазмі зменшена (субклінічний [rozdz. IV.B.3.6] або клінічний [розд. IV.B.3] гіпертиреоз), в випадку вузлів діаметром більше ніж 1см слід виконати сцинтиграфію з технецієм, що дозволяє виявити автономні ділянки щитоподібної залози (так звані «гарячі вузли"). Ці дослідження дозволяють поставити діагноз захворювання щитоподібної залози, оцінити ризик розвитку раку у вузлу та вибрати дальшу тактику: хірургічне лікування або лікування радіоактивним йодом 131I.