Паратгормон

Паратгормон (ПТГ) є лінійним поліпептидом, що складається  з 84 амінокислот (ПТГ-[1–84]). Молекула ПТГ-(1–84) після з'єднання з рецептором в органах-мішенях (нирках, кістках) активує аденілатциклазу і зумовлює утворення циклічного АМФ, який опосередковує дію ПТГ на клітини. Відтак, вся молекула ПТГ-(1–84) або її N-кінцевий фрагмент ПТГ-(1–29) позначаються абревіатурою CAP (cyclase activating PTH). CAP посилює метаболізм кісткової тканини, кальціємію і фосфатурію, зменшуючи при цьому фосфатемію. Фрагменти ПТГ, позбавлені 6 амінокислот на N-кінці (ПТГ-[7–84]), позначаються абревіатурою CIP (cyclase inactive PTH). CIP є антагоністом CAP, тобто він пригнічує метаболізм кісткової тканини і зменшує кальцемію; дія CIP на клітини-мішені опосередковується через відповідний рецептор.

Матеріал

Концентрацію ПТГ визначають в сироватці або плазмі (кров набирають у пробірку з ЕДТА). Плазму слід швидко відокремити від клітин крові, зразок можна зберігати до 24 год при температурі 4°C, більш тривале зберігання вимагає заморожування. Зразки сироватки необхідно заморозити до 2 год після взяття проби, якщо визначення не можна виконати протягом цього часу.

Методи визначення

Використовуючи набори II покоління, при застосуванні автоматичних аналізаторів за допомогою радіоімунологічних або неізотопних імунохімічних методів, головним чином імунохемілюмінесцентних, визначають так званий інтактний ПТГ (іПТГ), який є сумою концентрацій ПТГ-(1–84) і ПТГ-(7–84), тобто CAP і CIP. Використовуючи набори III покоління (тобто без перехресної реактивності CAP і CIP), відомих як набори для визначення загального ПТГ, можна визначати концентрацію тільки ПТГ-(1–84) – так званого біоінтактного (bio intact) ПТГ (біо iПТГ). Антитіла проти ПТГ розпізнають амінокислотну послідовність ПТГ-(1–6) і, отже, також ПТГ-(1–84), але не розпізнають фрагмент ПТГ-(7–84). На жаль, антитіла III покоління також розпізнають посттрансляційно модифіковану (внаслідок фосфорилювання залишку серину у фрагменті 15-20 молекули ПТГ) форму ПТГ-(1–84). Цю форму ПТГ називають N-ПТГ (nontruncated aminoterminal PTH). У здорових осіб і пацієнтів з хронічною хворобою нирок ця форма ПТГ становить, відповідно, 10 % і 15 % від загальної концентрації ПТГ. Збільшення концентрації N-PTH виявлено у пацієнтів із раком ПЩЗ і тяжкими формами первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). Незалежно від використаного методу, важливо, щоб він не змінювався при подальших дослідженнях.

Референтні значення

1) iПТГ: 1,1-6,7 пмоль/л (10-60 пг/мл)

2) біо iПТГ: 6-37 пг/мл

Нормальні значення можуть відрізнятися в різних лабораторіях. Було продемонстровано, що визначення ПТГ за допомогою наборів II і III покоління має подібну діагностичну цінність для виявлення ПГПТ. Концентрацію ПТГ слід визначати тільки після виключення дефіциту вітаміну D. Можна очікувати збільшення рівня ПТГ в осіб із концентрацією 25-OH-D <50 нмоль/л (20 нг/мл), а також, що це збільшення буде значним – при концентрації 25-OH-D <25 нмоль/л (10 нг/дл).

Клінічна корисність

Визначення сироваткового iПТГ має принципове значення для діагностування:

1) первинного і вторинного гіперпаратиреозу

2) параендокринопатії ПТГ (секреція ПТГ позапаращитоподібним новоутворенням)

3) гіпопаратиреозу

4) клінічно значущого дефіциту вітаміну D.

Крім того, ПТГ визначають під час операції для оцінки ефективності паратиреоїдектомії.

Виявлення гіперкальціємії і підвищення концентрації ПТГ в сироватці крові вказує на діагноз ПГПТ. При ПГПТ рівні ПТГ також можуть перебувати на верхній межі норми, що свідчить про відсутність інгібування секреції ПТГ внаслідок гіперкальціємії. При гіперкальціємії з причин, відмінних від ПГПТ (наприклад, при новоутворенні), виникає значне зниження секреції ПТГ, і тому концентрація ПТГ в сироватці дуже низька.

Нормокальціємія зі зростанням рівня ПТГ може виникати у пацієнтів із дефіцитом вітаміну D (концентрація 25-OH-D <10–20 нг/мл), з нирковою недостатністю (рШКФ <50 мл/хв/1,73 м2) і в пацієнтів, які отримують тіазиди, бісфосфонати, деносумаб або літій. У таких пацієнтів відміна цих препаратів може зумовити нормалізацію рівня ПТГ. Вважають, що нормокальціємічний ПГПТ є наслідком патологічної реакції ПЩЗ на зміни кальцемії, і також він є першою фазою гіперкальціємічного ПГПТ.