Маркери кісткового метаболізму (остеогенезу та остеолізу)

При первинному і вторинному гіперпаратиреозі (як і при інших станах підвищеної активності остеобластів) підвищуються рівні маркерів остеогенезу в крові:

1) лужної фосфатази, особливо кісткової лужної фосфатази (КЛФ; англ. BALP - bone alkaline phosphatase –)

2) остеокальцину

3) N-кінцевого (PINP) і С-кінцевого (PICP) пропептидів проколагену I типу.

Для оцінки остеолізу внаслідок підвищеної активності остеокластів, напр., при первинному гіперпаратиреозі, використовують тести, що визначають:

1) активність в сироватці тартрат-резистентної кислої фосфатази

2) концентрацію в сироватці або екскрецію з сечею продуктів розпаду колагену кісткової матриці, головним чином:

а) фрагментів, які спричиняють ретикуляцію колагену – піридиноліну і дезоксипіридиноліну

б) С-кінцевого (CTX) і N-кінцевого (NTX) ретикульованого телопептиду α-ланцюга колагену I типу.

Детальний опис маркерів остеогенезу – розд. VII.C.1.11.1, остеолізу – розд. VII.C.1.11.2.