АКТГ

Матеріал: визначення виконується у зразку крові, забір якої був здійснений о 9.00 годині вранці до охолодженої пробірки з ЕДТА. Пробірку, вкладену до води з льодом, слід швидко доставити до лабораторії (центрифугування з охолодженням).

Методи визначення: імунорадіометричний метод, неізотопні імунохімічні методи

Референсні значення (можуть відрізнятися в залежності від методу визначення): 2–13 пмоль/л (10–60 нг/л).

Клінічне значення:

1) диференційна діагностика недостатності кори надниркових залоз – концентрація АКТГ вище ВМН вказує на первинну недостатність (зазвичай значно перевищує ВМН), а значення в межах норми чи нижче НМН вказують на вторинну недостатність

2) диференційна діагностика причини гіперкортизолемії – концентрація АКТГ <2 пмоль/л (10 нг/л) у пацієнта з гіперкортизолемією вказує на АКТГ-незалежний СІК, а >4 пмоль/л (20 нг/л) — на АКТГ-залежний СІК; якщо концентрація АКТГ становить 2–4 пмоль/л (10-20 нг/л), слід провести стимуляційний тест з КРГ.