Порушення перименопаузального періоду

фізіологіявгору

У жінок, які проживають у країнах Європейського Союзу та Північної Америки, менопауза настає, за середньостатистичними показниками, у віці 50-ти років. Настання менопаузи у віці до 40-ка років i після 60-ти років вважається патологічним. Виснаження функцій яєчників після менопаузи – природний, генетично запрограмований процес, який завершує дітородний період життя жінки. Цей процес складається зі: зникнення фолікулів в яєчнику, порушення, а згодом припинення менструацій, вазомоторних менопаузальних симптомів та гіпоестрогенізму.

Зміни менструального ритму у жінок, в яких досі менструальні цикли відбувались регулярно, зазвичай передбачають скорочення циклу на 3–7 днів, переважно його післяменструальної фази. У деяких жінок після настання коротких менструальних циклів відбувається спонтанне повернення до регулярного перебігу менструального циклу, натомість в інших жінок менструальний ритм не порушується включно до останньої менструації.

Гормональні зміни у перименопаузальний період відбуваються внаслідок поступової атрезії фолікулів, які спершу втрачають здатність досягати повної зрілості, що зумовлює недостатність жовтого тіла або воно взагалі не формується. Спостерігаються: дефіцит прогестерону та інгібінів, гіпергонадотропінемія, а згодом і дефіцит естрадіолу. Спостерігається також зменшення синтезу яєчникових андрогенів (тестостерону та андростерону), зменшеннязниження секреції андрогенів наднирниковими залозами (ДГЕА) та зменшення секреції гормонів соматотропної осі. Коливання концентрації ФСГ та естрадіолу призводять до того, що їхнє визначення має обмежену вартість для діагностики перименопаузального періоду.

клінічна картинавгору

До гострих симптомів перименопаузального періоду належать:

1) маткові кровотечі,

2) менопаузальні (вазомоторні) симптоми: припливи жару, що можуть супроводжуватися інтенсивною пітливістю, посиленим серцебиттям і тривожністю (навіть панічними атаками),

a) спостерігаються у ≈75 % жінок, виникають у перименопаузальний період, досягають максимальної вираженості упродовж періоду від перших 6-ти місяців до 2-х років після менопаузи, після чого ці симптоми пом’якшуються,

б) у ≈15 % жінок симптоми дуже виражені і можуть виникати навіть щогодини,

в) посилюються у вечірній час, значно погіршують якість життя, обмежують професійну діяльність і зумовлюють безсоння,

г) частіше виникають у жінок, в яких попередньо спостерігався передменструальний синдром у помірній або тяжкій формі,  з ожирінням, які курять сигарети та мають низький соціально-економічний статус,

д) застосування овочевої і фруктової дієти може зменшувати частоту, з якою спостерігаються  перелічені симптоми.

лікування і профілактикавгору

Більшість жінок у перименопаузальному періоді не потребують спеціального лікування. Рекомендується припинити куріння тютюну, уникати стресів, дотримуватися здорового харчування та збільшити фізичну активність, а у випадках виникнення інтенсивних менопаузальних симптомів – гормональне або інше лікування (див. нижче).