Фізіологія

Процеси зростання і дозрівання контролюються гормонами гіпофізу, синтез яких стимулюється або пригнічується відповідними гормонами гіпоталамуса (розд. IV.A.1). З моменту народження дитини і до завершення процесу зростання за ріст тіла відповідає головним чином гормон росту (ГР), який є білком, що складається із 191 амінокислоти і секретується соматотропними клітинами передньої частки гіпофіза. Вивільнення і синтез ГР стимулюється соматоліберином (growth hormone releasing hormone – GHRH), а пригнічується соматостатином. Синтез і вивільнення гормону росту додатково стимулюються гормоном греліном, що продукується в різних тканинах, включно з гіпоталамусом і гіпофізом, але передусім у шлунку. ГР секретується в імпульсному режимі, найбільша амплітуда чого припадає на період фізіологічного сну; секреція ГР також зростає під впливом фізичних вправ, стресу, гіпоглікемії або високобілкової їжі. Він циркулює у крові головно у формі, пов'язаній з білком GHBP (GH binding protein), структура якого ідентична позамембранній частині рецептора ГР. Хоча ГР після зв'язування з мембранним рецептором деякою мірою виявляє прямий вплив (він стимулює синтез білка і поділ клітин, впливає на метаболізм ліпідів, стимулює ліполіз, зменшує поглинання глюкози печінкою, одночасно збільшуючи глюконеогенез), однак його основна роль полягає в стимуляції синтезу інсуліноподібного фактора росту (IGF-1), продукованого передусім у печінці, але також і в багатьох інших тканинах. IGF-1 є фактором росту пара- і аутокринної дії.  Він пригнічує апоптоз і зумовлює анаболічну дію на чимало тканин, включно з хрящовою пластинкою росту; не тільки стимулює ріст кісток в довжину, але й збільшує їх мінералізацію. Він також відіграє важливу роль в пригніченні секреції гормону росту, діючи за принципом негативного зворотного зв'язку. IGF-1 зв'язується з різними білками (IGF binding proteins – IGFBP), з яких найбільшу роль при діагностиці порушень росту має білок IGFBP-3, що синтезується під впливом ГР переважно в печінці, але також і в інших тканинах, зокрема в кістках і хрящах.

Дуже важливими для стимуляції приросту тіла в довжину також є гормони щитоподібної залози, а в період дозрівання – статеві гормони й інсулін. Статеві стероїди не тільки прискорюють швидкість росту в пубертатний період (т. зв. ростовий стрибок, який у дівчаток настає швидше, ніж у хлопчиків) і розвиток вторинних статевих ознак, але також впливають на завершення процесу зростання. Після досягнення кінцевого зросту і повної статевої зрілості концентрація ГР поступово знижується, а кількість імпульсів секреції протягом доби зменшується. Як наслідок, це зумовлює зниження концентрації IGF-1.