Фізіологія

Клітини внутрішньої секреції, що належать до дифузної ендокринної  системи, можуть знаходитись у вигляді скупчень (панкреатичні острівці), невеликих груп або навіть ізольовано, найчастіше у стінці ШКТ та бронхах, але також в інших органах. Виділяють різні гормони пептидної будови, частина з яких викривається  також в нервовій системі (нейроаміни), а іноді - біологічно активні аміни. Межа між нейроамінами, які забезпечують  місцеву (паракринну) регуляцію, та нейрогормонами (нейросекретинами), що виділяються до кровообігу, є незначною. Протягом багатьох років вважалося, що гастрин, секретин і холецистокінін, які продукуються  ендокринними клітинами ШКТ, беруть участь лише в процесах травлення. Тільки розвиток імунологічних методів дослідження дав змогу встановити локалізацію даних пептидів в нейронах. Клітини,які утворюють і вище перелічені гормони, й інші пептиди,  знаходяться також в деяких інших ендокринних залозах, а навіть в таких органах, як передміхурова залоза та сечовий міхур. В свою чергу  нейроаміни можуть знаходитись в ендокринних клітинах кишківника та підшлункової залози. Найкращим прикладом  останньої групи є соматостатин, виявлений  як гормон  гіпоталамуса, що інгібує (гальмує) виділення соматотропногогормону, але також синтезований клітинами D острівців підшлункової залози і ендокриноцитами (апудоцитами) кишківника.

Клітини шлункового-кишкового тракту, які здатні утворювати та виділяти гормони, називаються кишковими ендокринними клітинами (вживається також термін «ентероендокринні клітини») та належать до значнішої групи нейроендокринних клітин, котра складається з 15 типів високоспеціалізованих клітин, що знаходяться в шлунково-кишковому тракті та в підшлунковій залозі. Зважаючи на величину травного тракту, сукупність цих клітин становить ендокринну залозу, яка має значну масу (дехто вважає, що ця залоза є найбільшою в людини). Крім різних пептидів частина цих клітин синтезує  біологічно активні аміни: серотонін (у зв’язку з чим мають властивість нагромаджувати срібло під час гістологічної діагностики), та ,часом, гістамін. Через те, що ці клітини знаходяться не лише у ШКТ, все частіше вживається назва «дисоційована (дифузна) ендокринна система» (DES), а новоутвори, що розвиваються з клітин цієї системи, називаються нейроендокринними новоутворами (NEN). Префікс «нейро» підкреслює їх характерні ознаки, що диференціюють від інших пухлин ендокринної системи.

Типи нейроендокринних клітин в ШКТ та їхня локалізація – табл. IV.J.1-1.