Глікемія

Матеріал

Для діагностики (встановлення діагнозу цукрового діабету [ЦД]) концентрацію глюкози необхідно визначати в плазмі венозної крові. Оскільки внаслідок гліколізу in vitro концентрація глюкози в цільній крові за кімнатної температури зменшується на 5–7 %/год, то для зменшення цього ефекту кров слід забирати в пробірки, що містять інгібітор гліколізу (натрію фторид, йодацетат) та антикоагулянт і відцентрифугувати пробірки та відділити плазму від еритроцитів найкраще <30 хв після забору. Для самоконтролю глікемії її визначають в свіжозібраних зразках капілярної крові.

Методи визначення

Визначення концентрації глюкози у плазмі венозної крові, необхідне при діагностиці ЦД, проводять ензиматичними методами з використанням автоматизованих біохімічних аналізаторів.

Визначення у цільній капілярній крові за допомогою глюкометрів і тест-смужок виконується виключно для моніторингу глікемії під час лікування. Концентрація глюкози в плазмі капілярної крові на 5 – 15 % вища, ніж в плазмі венозної крові, тому рекомендується використання глюкометрів, які показують в якості результату вимірювання концентрацію глюкози у плазмі венозної крові. Періодично слід контролювати правильність самостійного визначення хворим глікемії і справність глюкометра. Показники глюкометрів необхідно систематично перевіряти, застосовуючи відповідні контрольні матеріали і періодично порівнюючи з результатами визначень лабораторними методами. Системи постійного моніторингу глікемії (continuous glucose monitoring systems – CGMS) уможливлюють визначення концентрації глюкози у реальному часі в тканинній рідині за допомогою імплантованого сенсора; результат автоматично перераховується у концентрацію глюкози в плазмі венозної крові. Результати вимірювань, виконаних у регулярні проміжки часу (напр. кожні 5 хв) протягом 48–72 год, реєструються для пізнішої обробки. Використання CGMS особливо рекомендується для оцінки глікемії при ЦД 1-го типу, натомість при ЦД 2-го типу немає однозначних рекомендацій. Важливим є застосування CGMS разом з персональною інсуліновою помпою (див. далі).

Референтні значення

Референтний інтервал

Нормальна концентрація глюкози в плазмі венозної крові натще складає 3,9 – 5,5 ммоль/л (70 – 99 мг/дл).

Порогові значення (cut-off)

Див. Термінологія і діагностичні критерії гіперглікемічних станів.

Цільові значення

Див. Критерії компенсації цукрового діабету.

Перерахунок концентрацій

[ммоль/л] × 18 = [мг/дл]

Клінічне значення

1) діагностування ЦД, порушення глікемії натще і порушеної толерантності до глюкози (плазма венозної крові – див. Діагностика цукрового діабету)

а) симптоми гіперглікемії – глікемія при випадковому визначенні або натще

б) скринінгове дослідження в групах підвищеного ризику виникнення ЦД

в) з метою оцінки метаболізму вуглеводів при хронічних захворюваннях печінки, гострому панкреатиті та хронічних захворюваннях підшлункової залози, акромегалії, синдромі Іценка-Кушинга, під час лікування глюкокортикостероїдами

2) моніторинг лікування ЦД

3) виявлення і діагностика гіпоглікемічних станів