Кетонові тіла в сечі і крові

Посилений синтез кетонових сполук (тіл) найчастіше виникає у хворих на ЦД 1-го типу при значному дефіциті інсуліну. В крові і сечі зустрічаються 3 типи кетонових тіл: ацетон, ацетооцтова і β-гідроксимасляна кислота.

Методи визначення

1) напівкількісні – тест-смужки, засновані на реакції з нітропрусидом натрію і гліцином, в сечі і розбавленій сироватці; в реакції не бере участь β-гідроксимасляна кислота, виявляється лише ацетооцтова кислота

2) кількісні – визначення β-гідроксимасляної кислоти у сироватці або цільній крові ензиматичним методом зі спектрофотометричним або амперометричним вимірюванням (деякі глюкометри)

Референтні значення

Тест-смужки виявляють кетонові тіла в сечі у концентраціях, що перевищують фізіологічні, тому в нормі результат є негативним (0). Нормальна концентрація β-гідроксимасляної кислоти в крові натще складає  0,02–0,27 ммоль/л.

Клінічне значення

Кетонурія і кетонемія свідчать про кетоз або кетоацидоз і разом з глюкозурією з’являються при декомпенсованому ЦД. Можуть також супроводжувати посилений ліполіз, напр. під час застосування редукційної дієти, при інших станах голодування, блюванні, після зловживання алкоголю (алкогольний кетоацидоз), а також після епізоду гіпоглікемії. Найточніший метод для моніторингу лікування діабетичного кетоацидозу - це кількісне визначення β-гідроксимасляної кислоти в крові. Кетонові тіла можуть з’явитися під час лікування інгібіторами SGLT-2 (еуглікемічний [нормоглікемічний] кетоацидоз); їх поява є показанням для припинення застосування ЛЗ та призначення відповідного лікування (регідратація та інсулінотерапія у випадку необхідності).