Пероральний глюкозотолерантний тест

Пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ, oral glucose tolerance test – OGTT) є найчастішим функціональним дослідженням при діагностиці ЦД і порушень толерантності до глюкози. Повторювальність ПГТТ складає лише 60 %, проте він є одним із 3-х методів діагностування ЦД (розд. IV.L.3).

Проведення тесту

ПГТТ (з 75 г глюкози) розпочинається вранці натще, через 8–14 год після останнього прийому їжі, після відпочинку та безперервного нічного сну, після 3-х днів вживання звичайної дієти з нормальним вмістом вуглеводів. Слід встановити, чи приймає пацієнт препарати, що можуть підвищити глікемію (глюкокортикостероїди, тіазидні діуретики, деякі β-блокатори).

Після забору венозної крові натще пацієнт протягом 5 хв п’є 250-300 мл води, в якій розчинено 75 г безводної глюкози. Потім сидячи, утримуючись від фізичних навантажень, куріння та прийому їжі, пацієнт чекає впродовж 120 хв на забір крові. Якщо одночасно визначається концентрація інсуліну, показники можна визначати кожні 60 хв, а то й кожні 30 хв. Тест можна продовжити до 3 або навіть 4 годин (виявлення реактивної гіпоглікемії).

При діагностиці ЦД у вагітних жінок виконується тест з 75 г глюкози, з визначенням глікемії натще, через 1 год та 2 год від вживання розчину глюкози (розд. IV.L.4.2).

Референтні значення

Порогові значення (cut-off)

За винятком вагітності, концентрація глюкози, визначена в плазмі венозної крові (ПГТТ з 75 г глюкози) через 120 хв:

1) <7,8 ммоль/л (140 мг/дл) – нормальна толерантність до глюкози

2) 7,8–11,0 ммоль/л (140–199 мг/дл) – порушена толерантність до глюкози

3) ≥11,1 ммоль/л (200 мг/дл) – ЦД.

Клінічне значення

Показання при підозрі на ЦД або порушену толерантність до глюкози (ПГТТ з 75 г глюкози):

1) ознаки метаболічного синдрому при нормальній глікемії натще

2) порушення глікемії натще (5,6–6,9 ммоль/л [100–125 мг/дл])

3) діагностичне дослідження при гестаційному ЦД (ПГТТ з 75 г глюкози; виконується якщо глікемія натще складає 5,3–6,9 ммоль/л [92–125 мг/дл]), у жінок із нормальною глікемією на початку вагітності – планово на 24–28-му тиж. вагітності.