Вступ

класифікаціявгору

В класифікації болю голови яка розроблена International Headache Society (The International Classification of Headache Disorders, 3 видання – ICHD-3) розрізняють (табл. IX.B.1-1):

1) первинний головний біль, раніше називався „спонтанним” – складає переважну більшість випадків головного болю

2) вторинний головний біль, раніше називався „симптоматичним”

3) невралгії черепних нервів (первинний біль обличчя центрального походження) і інші головні болі.

В порівнянні із попередньою версією класифікації (ICHD-2) основною відмінністю є можливість, та навіть необхідність одночасної діагностики кількох різних типів болю голови, якщо пацієнт відповідає критеріям кожного із них (напр. хронічна мігрень та біль голови спричинений зловживанням ЛЗ).

диференційна діагностикавгору

1. Суб’єктивне обстеження

Має основне значення при диференційній діагностиці болю голови. Включає наступні дані:

1) час виникнення та динаміка симптомів

а) як давно з’явився головний біль, в якому віці з’явився вперше

б) чи біль має приступоподібний характер та періодично повторюється, чи є постійним або хронічним; кількість епізодів головного болю

в) яка, в середньому частота епізодів головного болю  протягом місяця

г) яка середня тривалість епізоду головного болю

ґ) чи зустрічаються періоди без епізодів болю

д) в який період доби з'являється біль

е) скільки часу минає від появи болю до досягнення його максимальної інтенсивності

2) інформація стосовно характеру болю голови

а) розташування болю голови

б) інтенсивність болю (за шкалою від 1 до 10)

в) тип болю (напр. пекучий, колючий і т. д.; чи виникає один тип болю, чи більше).

3) можливі супутні симптоми та час їх появи по відношенню до епізоду головного болю

а) випереджують головний біль (аура)

б) виникають під час болю

в) з'являються після закінчення болю голови.

Зокрема потрібно запитати про ймовірні: порушення зору, зниження м'язової сили кінцівок, заніміння кінцівок або обличчя, головокружіння, порушення мови, нудоту, блювання, гіперчутливість до світла або  до звуків, почервоніння очей, сльозотечу, відчуття закладеності носа, нежить.

4) фактори, що провокують або посилюють біль голови, зокрема: травма голови, інші неврологічні або системні захворювання, вживання алкоголю (в якій формі, в яких кількостях), їжі (особливо шоколаду, сиру, фруктів), перебування натще, нерегулярність ритму сну та безсоння (занадто короткий сон або навпаки надмірна „сонливість”), стрес, погодні умови, лікарські засоби, фізична активність (спортивна і щоденна, напр. підйом сходами), кашель, нахили тіла, сексуальна активність, ЛЗ призначені через інші симптоми та захворювання, включно із гормональними контрацептивами та гормональною замісною терапією.

5) як пацієнт поводиться під час болю голови

6) чи раніше лікувався з приводу головного болю (профілактично, або невідкладно [в режимі «за потреби»]) та якою була відповідь на різні ЛЗ, що приймались під час нападу болю, або на застосування нефармакологічних методів

7) чи інші члени сім'ї також страждають, або страждали від болю голови (який це був, або є тип болю).

8) чи існує взаємозв'язок між головним болем і менструацією

9) чи біль голови пов'язаний із впливом психостимуляторів або інших речовин (напр. тютюновий дим, випари фарби)

10) чи пацієнт має інші скарги або захворювання, чи він сам відмічає зв'язок поміж ними та головним болем.

2. Об'єктивне обстеження

Включає ретельне неврологічне обстеження, навіть якщо типові дані анамнезу однозначно свідчать про один із найбільш частіших видів первинного головного болю. Дуже важливим є обстеження менінгеальних симптомів (розд. IX.I.2.1) та виключення вогнищевого неврологічного дефіциту, а також інших патологічних симптомів. Також потрібно ретельно обстежити скроневі артерії.

3. Допоміжні дослідження

Зазвичай є непотрібними, якщо симптоми зібрані при  суб'єктивному дослідження вказують на одну із типових та найбільш частих форм головного болю (мігрень, біль голови напруги), а при об'єктивному дослідженні не виявлено відхилень від норми. Винятками з цього правила є:

1) раптовий одноразовий біль голови, особливо якщо його описують як „ вперше в житті виниклий настільки сильний головний біль”

2) пролонгований (хронічний) головний біль

3) біль голови, що утримується після травми голови

4) завжди односторонній біль голови

5) новий, щоденний, стійкий головний біль

6) дуже інтенсивний біль голови, що не зникає після проведеного попереднього лікування

7) наростаюча інтенсивність або частота приступів головного болю

8) головний біль із аурою, відмінною від візуальної

9) біль голови із пролонгованою аурою або вогнищевими неврологічними симптомами

10) поява головного болю після досягнення 50 річного віку

11) біль голови в пацієнта із іншим серйозним захворюванням (пухлина, СНІД)

12) біль голови в пацієнта із наступними симптомами: гарячка, ригідність м'язів шиї, нудота, блювання

13) біль голови та поява, або наявність епілептичних (судомних) нападів

14) біль голови в пацієнта із набряком диска зорового нерва, що виявлено при дослідження очного дна, когнітивні або поведінкові порушення

15) біль голови у особи із гіперкоагуляцією, або тромбозом в особистому чи сімейному анамнезі, або у жінки протягом вагітності.

В кожному випадку відхилення неврологічного стану від норми, потрібно провести допоміжні дослідження з метою виключення вторинного (симптоматичного) характеру головного болю (за виключенням якщо, ці порушення діагностовані раніше, давно присутні, не посилюються останнім часом та не демонструють причинно-наслідкового зв'язку із головним болем).

Основне значення для виключення органічної причини головного болю мають нейровізуалізаційні методи дослідження (КТ, МРТ голови, інколи також МРТ- ангіографії або КТ-ангіографії).

В деяких випадках гострого або підгострого головного болю (при підозрі субарахноїдального крововиливу або менінгіту) може бути показаним проведення люмбальної пункції (розд. IX.I.2.2.1) та здійснення дослідження ліквору. Перед проведенням пункції за допомогою нейровізуалізаційних досліджень або обстеження очного дна - потрібно виключити наявність підвищення внутрішньочерепного тиску. У виняткових випадках виявлення застійного диска зорового нерва не є протипоказом, а навпаки показанням для проведення люмбальної пункції при підозрі ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії (первинний синдром псевдотумору головного мозку – розд. IX.A.3). Однак в цьому випадку додатково потрібно виключити внутрішньочерепний патологічний утвір за допомогою візуалізаційного дослідження.

Інші допоміжні дослідження – залежно від підозрюваного основного захворювання.

4. Алгоритм діагностики у випадку вперше встановленого діагнозу головного болю – рис. IX.B.1-1. В першу чергу потрібно виключити вторинний (симптоматичний) головний біль, який може свідчити про стан загрози для життя. Найчастіші „симптоми передвісники” які вимагають ургентного (невідкладного) проведення відповідних діагностичних досліджень – табл. IX.B.1-2. Після виключення найчастіших та найнебезпечніших причин головного болю потрібно повторно оцінити клінічний стан хворого, звертаючи особливу увагу на наявність нетипових симптомів болю голови, або супутніх порушень (напр. порушення свідомості, порушення когнітивних функцій або зміни характеру, які супроводжують головний біль).