Уретрографія та цистографія

Уретрографія використовується для візуалізації вроджених або набутих стенозів та клапанів уретри та посттравматичних нориць. У зовнішній отвір уретри вводиться канюля, через яку вводять йодовмісну контрастну речовину (ретроградна уретрографія) і оцінюється наповнення просвіту уретри. Після введення більшого об’єму контрастної речовини можна оцінити сечовий міхур (цистоуретрографія; рис. V.B.4-20). Дослідження, зазвичай, закінчується зображеннями під час сечовипускання (мікційна цистоуретрографія), що доповнює уродинамічні дослідження у випадку порушень сечовипускання.

Цистографія – це рентгенологічне дослідження після введення йодовмісної контрастної речовини в просвіт сечового міхура за допомогою катетера, введеного через уретру або надлобково. Візуалізує внутрішні контури стінок сечового міхура та ступінь поширення неопластичних інфільтрацій, а також їх розміщення відносно усть сечоводів.

Мікційна цистографія (цистоуретрографія) використовується для оцінки функціональної спроможності клапанних механізмів в устях сечоводів, впадаючих в сечовий міхур. Після наповнення просвіту сечового міхура контрастною речовиною виконуються рентгенологічні зображення перед сечовипусканням та під час сечовипускання.