Біопсія нирки

опис дослідженнявгору

Для мікроскопічного дослідження ниркову паренхіму забирають черезшкірно біопсійною голкою під контролем УЗД. Під час процедури пацієнт лежить на животі, на валику, підкладеному під живіт, з метою знерухомлення нирки та наближення її до задньої стінки черевної порожнини. Пункція виконується під місцевою анестезією. Також застосовують анальгоседацію. Стандартно пунктують нижній полюс нирки. Найчастіше використовуються ріжучі голки (напр. Tru-cut), з пристроєм, що забирає біоптат автоматично.

Підготовка пацієнта та моніторинг після процедури

Пацієнт повинен бути натще. Перед виконанням біопсії нирки необхідно:

1) виконати УЗД сечової системи

2) відмінити антикоагулянтне лікування – антагоніст вітаміну К (аценокумарол, варфарин) – аж до отримання нормального МНВ, останню профілактичну дозу низькомолекулярного гепарину необхідно ввести за 12 год, а лікувальну – за 24 год перед процедурою; антитромбоцитарні ЛЗ необхідно відмінити, якщо це можливо, на 2-7 днів перед процедурою; оцінити показники периферичної крові, включаючи кількість тромбоцитів, визначити концентрацію фібриногену, а також протромбіновий час (МНВ) та активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ)

3) визначити групу крові

4) катетеризувати периферичну вену.

Після процедури пацієнт повинен принаймні протягом кількох годин залишатися в лежачому положенні, найкраще до ранку наступного дня. Протягом ≥6-ти год необхідно моніторувати основні життєві показники: кожні 15 хв протягом перших 2-х год, кожні 30 хв протягом наступних 2-х год, потім щогодини. З огляду на високу частоту супракапсулярних та субкапсулярних гематом та кровотеч рекомендується виконання загального аналізу периферичної крові та УЗД нирки вранці наступного дня після процедури. Якщо спостерігаються будь-які симптоми кровотечі (напр. біль, гематурія, блідість, слабкість, зниження артеріального тиску), ці дослідження необхідно виконати негайно.

показаннявгору

1) персистуюча гостра ниркова недостатність

2) ізольована протеїнурія невстановленої причини

3) нефротичний синдром (винятки – розд. V.E.4)

4) постійна або епізодична гематурія невстановленої етіології (попри виконання візуалізаційних досліджень та цистоскопії)

5) підозра на нефропатію при системних захворюваннях – системний червоний вовчак, хвороба, асоційована з антитілами до базальної мембрани (заст. – синдром Гудпасчера), гранулематозний поліангіїт, IgA-асоційований васкуліт (заст. – пурпура Шенлейна-Геноха), ревматоїдний артрит

6) порушення функції трансплантованої нирки – гостре відторгнення, гостра ішемічна ниркова недостатність, медикаментозна нефропатія, викликана циклоспорином або такролімусом, гострий інтерстиціальний нефрит, гостра гломерулопатія або васкулопатія

протипоказаннявгору

1) відсутність однієї нирки

2) тяжка артеріальна гіпертензія

3) полікістоз нирок

4) гнійні зміни в нирках або навколишніх тканинах

5) гідронефроз (з огляду на можливість виникнення сечової нориці або розвитку піонефрозу)

6) піонефроз

7) новоутворення нирок (з огляду на ризик дисемінації та можливість кровотечі)

8) множинні аневризми ниркових артеріол

9) анемія значного ступеня (відносне протипоказання – можна компенсувати анемію перед процедурою)

10) геморагічний діатез (АЧТЧ >1,5 × вмн; МНВ >1,5; тромбоцити <50 000/мкл)

ускладненнявгору

Поширені ускладнення:

1) еритроцитурія

2) супракапсулярні та субкапсулярні гематоми (найчастіше невеликих розмірів).

Рідші ускладнення:

1) гематурія

2) масивна кровотеча в заочеревинний простір

3) артеріовенозний шунт.

Ці ускладнення рідко вимагають хірургічного втручання, яке в 0,1-0,2 % випадків полягає у нефректомії. Ризик смерті після біопсії нирки становить 0,02-0,05 %.