Лімфаденопатія

Лімфаденопатія, в залежності від причини, є результатом збільшення кількості нормальних або пухлинних лімфоцитів і/або запальних клітин. У дорослих значно збільшеними вважаються лімфатичні вузли діаметром ≥1 см.

При фізикальному обстеженні лімфатичних вузлів слід звернути увагу на такі ознаки:

1) локалізацію (рис. VI.B.2-1)

а) локалізована лімфаденопатія (обмежена [1 група вузлів]) — свідчить про місцеву причину (винятки: туляремія, єрсиніоз, неходжкінські лімфоми)

б) генералізована лімфаденопатія — вказує на системне захворювання, зокрема лімфопроліферативні новоутворення

2) консистенцію — тверді лімфатичні вузли виявляються при неопластичних захворюваннях, лімфомах та хронічних лейкозах, відносно м'які вузли виявляються при гострих лейкозах. М'які вузли, іноді з наявністю флюктуації, виявляються при туберкульозі, гострому лімфаденіті та дифтерії. При цих станах також можуть утворюватися нориці — хронічні є характерними для туберкульозу та актиномікозу.

3) підвищену чутливість — пальпаторна болючість вузлів свідчить про недавнє, швидко прогресуюче збільшення, характерне для запалення; рідше це може бути наслідком крововиливу у вузол, імунної стимуляції та пухлинного процесу.

4) зміщуваність по відношенню до шкіри і оточуючих тканин — незмінені лімфатичні вузли легко зміщуються по відношенню до шкіри та підшкірної клітковини. Хронічний запальний або неопластичний процес призводять до того, що вузли з’єднуються у пакети і втрачають зміщуваність.

Для оцінки стану лімфатичних вузлів, недоступних для об'єктивного обстеження (наприклад, лімфовузли середостіння або ретроперитонеального простору), необхідні візуалізаційні дослідження (РГ, УЗД, КТ, МРТ, сцинтиграфія, ПЕТ).

Причини збільшення лімфатичних вузлів — табл. VI.B.2-1 (у ⅔ випадків причиною є інфекція).