Гаптоглобін і гемопексин

Гаптоглобін — це α2-глобулін, який синтезується в печінці та утворює великий комплекс з позаклітинним Hb. Він відповідає за його транспортування і захищає від екскреції з сечею. Комплекс Hb-гаптоглобін надходить в клітини ретикулоендотеліальної системи, де гаптоглобін, після вивільнення Hb, розщеплюється, тоді як залізо з Hb залишається в організмі, а гем підлягає подальшим змінам.

Гемопексин є білком, який зв’язує з високою спорідненістю продукти розпаду позаклітинного Hb і транспортує їх в клітини ретикулоендотеліальної системи. Гемопексин виконує транспортну функцію після виснаження запасів доступного гаптоглобіну.

Матеріал

сироватка, плазма

Методи визначення

Обидва білки визначаються імунохімічними методами за допомогою автоматичних аналізаторів.

Референтні значення

Референтні межі

1) гаптоглобін 70–150 мг/дл

2) гемопексин 5–15 мг/дл

Клінічні корисність

Причини знижених значень

Визначення гаптоглобіну використовується при діагностиці гемолітичних анемій – розд. VI.D.6. Зниження концентрації гаптоглобіну в сироватці крові свідчить про його виснаження при транспортуванні позаклітинного Hb. Транспортна здатність загальної кількості гаптоглобіну в організмі становить ≈3 г Hb. При частковому виснаженні запасів гаптоглобіну, його концентрація знижується, а при повному опускається до нуля (гемолітичний криз); у такому випадку концентрація вільного Hb в сироватці значно зростає.

Зниження концентрації гемопексину в сироватці крові, яке зазвичай супроводжується невизначальною концентрацією гаптоглобіну, вказує на тяжкий гемолітичний синдром.

Причиною зниження концентрації гаптоглобіну також може бути тяжке захворювання печінки.

Причини підвищених значень

Гаптоглобін належить до білків гострої фази і його концентрація зростає при запальних процесах та інфекціях – при цих станах (а також у випадках тяжкого захворювання печінки) він не відображає ступеня вираженості гемолізу.