Загальна залізозв'язуюча здатність сироватки

Загальна залізозв'язуюча здатність сироватки (ЗЗЗС) — це загальна кількість заліза, яка може бути зв'язана з трансферином. Отже це дослідження визначає загальну доступну кількість локусів зв'язування заліза у трансферині.

Методи визначення

ЗЗЗС визначають як концентрацію заліза в сироватці після попереднього насичення локусів зв’язування заліза у трансферині шляхом додавання до зразка хлориду заліза.

Референтні значення

Референтний діапазон

1) жінки 40–80 мкмоль/л (223–446 мкг/дл)

2) чоловіки 45–70 мкмоль/л (251–391 мкг/дл)

Клінічна корисність

Оскільки трансферин є основним білком-носієм заліза в крові, ЗЗЗС відображає його концентрацію в сироватці крові. Підвищення ЗЗЗС спостерігається при латентному та явному дефіциті заліза.

Латентна залізозв'язуюча здатність сироватки (англ. unsaturated iron-binding capacity — UIBC) відображає ємність для заліза вільних локусів зв'язування трансферину. Її розраховують як різницю між ЗЗЗС та актуальною концентрацією заліза в сироватці; в нормі становить 27–60 мкмоль/л. UIBC підвищується при дефіциті заліза, натомість при анемії хронічних захворювань зі зниженою концентрацією заліза в сироватці крові значення UIBC знижується.