Еритропоетин

Еритропоетин (ЕРО) — це глікопротеїн, який секретується у дорослих переважно (85 %) нирками (перитубулярні клітини I типу в інтерстиціальній тканині внутрішньої зони кори нирки), а також печінкою.

Рецептори ЕРО знаходяться на клітинах-попередниках для еритропоетичної лінії (здебільшого на проеритробластах). У відповідь на тканинну гіпоксію він стимулює і регулює активність цієї лінії.

Методи визначення

Концентрація ЕРО в сироватці крові або гепаринізованій плазмі визначається імунохімічними методами за допомогою автоматичних аналізаторів.

Референтні значення

6–25 МО/л

Клінічна корисність

Концентрація ЕРО при анеміях та поліцитеміях є різною:

1) підвищена при дефіциті заліза, іноді при гемолізі, при пригніченому (апластична анемія) або неефективному еритропоезі (мієлодиспластичні синдроми), наявності аномальних гемоглобінів з підвищеною спорідненістю до кисню, вторинні поліцитемії (розд. VI.F.3)

2) нормальна, але яка не відповідає ступеню анемії (т. зв. відносний дефіцит) при анемії хронічних захворювань та множинній мієломі

3) знижена при справжній поліцитемії та анемії при хронічній хворобі нирок.