Продукти розпаду фібрину та фібриногену

Продукти розпаду фібрину та фібриногену (англ. fibrin/fibrinogen degradation products — FDP) утворюються під впливом плазміну на фібрин та фібриноген. Їх наявність у крові відображає підвищену активність системи фібринолізу.

Методи визначення

Визначення виконують у сироватці крові напівкількісним методом (аглютинація частинок латексу) та кількісними імунохімічними методами. Деякі методи не дозволяють віддиференціювати FDP, які походять з фібрину, а які з фібриногену.

Референтні значення

концентрація в сироватці крові <1 мг/л

Клінічна корисність

Одночасне підвищення концентрації FDP та D-димеру спостерігається при вторинному гіперфібринолізі, якому передує утворення тромбів, напр. при венозному тромбозі та ДВЗ-синдромі.

Натомість підвищення концентрації продуктів розпаду фібриногену при нормальній концентрації D-димеру вказує на первинний гіперфібриногеноліз. Він постерігається під час хірургічних процедур, при застосуванні апарату штучного кровообігу, а також при вивільненні активаторів плазміногену з ішемізованих або пошкоджених органів, найчастіше з підшлункової залози, легенів, простати та матки.