Концентрат гранулоцитів

Концентрат гранулоцитів (КГ) – це суспендовані в плазмі гранулоцити, отримані від одного донора методом аферезу (не менше, ніж 1,2 ×1010 гранулоцитів). КГ також містить багато клітинних домішок: інші лейкоцити, еритроцити і 3–7 × 1011 тромбоцитів. Отримати такий концентрат можна після введення донору стимулюючих факторів: глюкокортикостероїдів і/або фактора росту гранулоцитів (Г-КСФ); однак стимуляцію не застосовують рутинно, а лише у виняткових ситуаціях після отримання згоди донора і етичної комісії.

Зберігання і термін придатності

КГ необхідно переливати відразу після приготування. При необхідності ГК можна зберігати при температурі 20-24°C протягом 24 год після закінчення процедури лейкаферезу.

Показання

Рішення про ініціацію переливання КГ з лікувальною метою слід приймати індивідуально, враховуючи сумарно наступні 3 критерії:

1) тяжка нейтропенія, тобто агранулоцитоз (кількість гранулоцитів <500/мкл), найчастіше викликана хіміотерапією або після трансплантації гемопоетичних клітин

2)  бактеріальна або грибкова інфекція, що загрожує життю, і є стійкою до поточної антимікробної терапії

3) гіпоплазія кісткового мозку за ймовірності відновлення його функції.

Також у пацієнтів з документально підтвердженою дисфункцією гранулоцитів (напр., хронічна гранулематозна хвороба) та у новонароджених із сепсисом та нейтропенією внаслідок виснаження резервного пулу гранулоцитів кісткового мозку може бути розглянуто переливання КГ при небезпечних для життя інфекціях або при очікуванні на ТГСК.

З огляду на ризик серйозних побічних реакцій, пов'язаних як з забором КГ (у донорів), так і з його переливанням (у реципієнтів), мету трансфузії КГ потрібно чітко визначити ще до початку лікування.

Профілактична трансфузія КГ не рекомендується.

Дозування і техніка трансфузії

1. Лікувальна доза для дорослих і дітей становить  1,5–3 × 108 гранулоцитів/кг м.т., для новонароджених 1 × 109 гранулоцитів/кг м.т.

2. Трансфузії потрібно повторювати щоденно, до моменту: відновлення функції кісткового мозку пацієнта, встановлення контролю над інфекцією, або відсутності поліпшення, незважаючи на призначення відповідно високих доз КГ чи у випадку серйозних посттрансфузійних побічних реакцій.

3. Якщо загальний вміст еритроцитів у концентраті перевищує 2 × 1010, КГ можна переливати виключно після виконаної проби на сумісність еритроцитів. Дослідження зразка крові донора потрібно провести перед початком лейкаферезу.

4. Перед трансфузією КГ потрібно опромінити.

5. Пацієнтам з антитілами анти-HLA необхідно переливати КГ, підібраний за системою HLA.

6. Потрібно застосовувати набір для переливання крові з фільтром  170–200 мкм.

7. З метою захисту від посттрансфузійного інфікування ЦМВ, ЦМВ-негативним реципієнтам показане переливання КГ від ЦМВ-негативних донорів.