Опромінені компоненти крові

Живі лімфоцити, що містяться в крові та її компонентах, можуть викликати посттрансфузійне захворювання «трансплантат-проти-господаря» (TA-GvHD). Оскільки механізм TA-GvHD вимагає проліферації лімфоцитів донора, застосування іонізуючого опромінення в дозі 25-50 Гр гальмує цей процес, що суттєво знижує ризик цього ускладнення. Опромінюють еритроцити і тромбоцити (за наявності нижче перелічених показань), а також усі КГ. СЗП і продукти крові не опромінюються. Опромінення не спричиняє значного пошкодження інших, аніж лімфоцити, компонентів крові, тому їх можна застосовувати у всіх реципієнтів.

Якщо у випадку ТМ, призначеної для переливання пацієнтам з груп ризику TA-GvHD, проводять процедуру інактивації біологічних патогенних факторів за допомогою одного із сучасних методів (система  Mirasol PRT з застосуванням рибофлавіну або система Intercept з застосуванням амотосалену), то її додаткове опромінення не показане (розд.  VI.K.2).

Зберігання і термін придатності

1. Температура зберігання – як у випадку вихідних компонентів.

2. Опромінення слід проводити безпосередньо перед видачею складника для клінічного застосування.

3. Опромінення скорочує термін придатності ЕМ до 28 днів, рахуючи від моменту забору (у випадку ЕМ з CPD термін придатності – 21 день).

4. Опромінені тромбоцити можуть бути використані відповідно до оригінальної дати придатності.

5. Опромінені ЕМ і цільна відновлена кров, призначені для замінного переливання новонародженим або внутрішньоутробних трансфузій, повинні бути використані впродовж 24 год після опромінення (при доповнюючій трансфузії новонародженим – до 48 год). Тромбоцити для внутрішньоутробного переливання повинні бути використані  впродовж 6 год від опромінення.

Показання

1) деякі вроджені або набуті тяжкі клітинні імунодефіцити (розд. VI.I), у т.ч.: реципієнти ауто-ТГСК (до кінця 3-х місяців після ТГСК або 6 міс. після ТГСК, якщо застосовувалося опромінення всього тіла), реципієнти ало-ТГСК (≥6 міс. від ТГСК, після припинення імуносупресивного лікування), лікування GvHD, лімфома Ходжкіна (на невизначений термін), лікування аналогами пуринів (бендамустином, кладрибіном, флударабіном і пентостатином), лікування захворювань системи кровотворення алемтузумабом, апластична анемія, лікована ATG;

2) лікування Т-клітинами з химерним антигенним рецептором (CAR-T) і через 3 місяці після їх введення; люди в процесі забору стовбурових клітин (з кісткового мозку або крові) для ТГСК або лімфоцитів для лікування CAR-T (починаючи з 7-го дня до забору)

3) переливання плодам та новонародженим

4) переливання від споріднених донорів ( I і II ступеня споріднення)

5) переливання компонентів крові, що підібрані за системою HLA

6) всі переливання концентратів гранулоцитів.

Немає показань для опромінення компонентів крові (за відсутності інших зазначених вище показань) при: СНІДі, неходжкінських лімфомах, при лікуванні ритуксимабом, аутоімунних захворюваннях, трансплантації васкуляризованого (солідного) органу, лікуванні розсіяного склерозу алемтузумабом.

 У разі відсутності опроміненого компонента крові та раптової необхідності переливання у пацієнта з показаннями до такого препарату необхідно перелити збіднений лейкоцитами компонент (у разі ЕМ оптимально старше 14 днів) і слід спостерігати за пацієнтом протягом 6 наступних тижнів щодо появи симптомів TA-GvHD.