Лікувальний гемаферез

Гемаферез (аферез) - це видалення певного компонента з крові.

Розрізняють:

1) плазмаферез

а) повний (т. зв. плазмообмін) - видалення 3-4 л плазми з одночасним введенням такого ж об'єму плазмозамінників (розчинів альбуміну, кристалоїдів, СЗП)

б) перфузійний (селективний) - після сепарації плазми її фільтрують або пропускають через адсорбційні колонки з метою видалення небажаних компонентів; очищена власна плазма після з'єднання з клітинами крові повертається до пацієнта

 2) цитаферез

а) еритроцитаферез (еритрафорез) - найпоширенішим є обмін еритроцитів (RBC exchange)

б) лейкаферез (включаючи сепарацію стовбурових клітин)

в) тромбоцитаферез (тромбаферез).

Фотоферез – це екстракорпоральне опромінення ізольованих і сенсибілізованих до псоралену лімфоцитів ультрафіолетовими променями з подальшим поверненням їх пацієнту.

ОПИС ПРОЦЕДУРИвгору

Для гемаферезу використовують т. зв. сепаратори клітин (рис. VI.K.4-1). Кров, взяту з венозного доступу (бажано з центральної вени), центрифугують і розділяють на еритроцити і т.зв. висококомпонентну плазму, з якої потім відокремлюється специфічний компонент (клітини крові, плазма та різні речовини, наприклад ЛПНЩ, токсини тощо), інші клітини крові та плазма або клітини крові, суспендовані в розчині для заміни плазми, повертаються пацієнту через другий венозний доступ. Ефективність сучасних пристроїв дозволяє використовувати один двоканальний катетер, розміщений в центральній вені. Екстракорпоральний кровотік відбувається через дренажі та роздільно-збірні мішки одноразового стерильного набору і вимагає застосування антикоагулянта (найчастіше динатрію цитрату з концентрацією 3,2% [ACD]).

Показання

Гемаферез, як правило, є допоміжним методом лікування, який використовується на початковій стадії причинного лікування до того, як його ефект (наприклад, імуносупресивного лікування) стане очевидним. Найчастіше для досягнення клінічного ефекту потрібно кілька процедур (особливо це стосується плазмаферезу), що повторюються кожні 2-3 дні.

1. Показання до плазмаферезу – табл. VI.K.4-1.

2. Показання до цитаферезу – табл. VI.K.4-2.

ПРОТИПОКАЗАННЯвгору

Єдиним абсолютним протипоказанням до гемаферезу є шок і вкрай важкий загальний стан пацієнта. Пацієнт, який проходить відбір для проведення гемаферезу, повинен мати концентрацію гемоглобіну > 8 г/дл (при тяжкій анемії слід провести трансфузію ЕМ), а кількість тромбоцитів має бути ≥30 000/мкл (за відсутності протипоказань слід перелити ТМ; це не стосується тромбоцитопенічної пурпури, при якій ефективність переливання ТM обмежена).

УСКЛАДНЕННЯвгору

Ускладнення, пов'язані з:

1) введенням центрального венозного катетера - кровотеча, пневмоторакс, інфекція

2) використанням антикоагулянта - цитрат, що зв'язує іони кальцію, може викликати тетанію

3) заміною плазми неколоїдними розчинами - гіповолемія, гіпотензія, шок

4) зниженням активності факторів згортання крові – геморагічний діатез

5) зниженням концентрації імуноглобулінів – інфекції

6) обміном плазми на продукт, отриманий з плазми – можливість передачі вірусної інфекції.