Суглоби хребта

Обстеження починається із огляду. Оцінюється форма та фізіологічні вигини хребта (шийний лордоз, кіфоз грудного відділу та лордоз поперекового відділу) та ймовірні його деформації. Пальпаторно та перкусійно оцінюється болючість хребців. Рухомість хребта визначається на окремих відрізках. Для оцінки рухомості шийного відділу хребта, а також обєму рухів в периферичних суглобах застосовується спеціальний транспортир із рухомою стрілкою (гоніометр).

В шийному відділі можливим є згинальний рух (наближення голови до грудини ≈60°), розгинання (відхилення голови назад 50–60°), скручування в праву та ліву сторону (наближення підборіддя до плеча 60–80°), а також згинання в праву та ліву сторону (наближення вуха до плеча ≈45°) – мал. VII.B.2-1.

При виявленні обмеження згинання чи розгинання шийного відділу хребта потрібно виміряти відстань потилиці до основи. У пацієнтів які можуть стояти, це відстань „від потилиці до стінки”, яка в нормі повинна дорівнювати нулю. Оцінка цієї відстані має важливе значення при спостереженні пацієнтів із анкілозуючим спондилітом (мал. VII.E.1-1B).

Об'єм згинальних рухів грудного відділу можна оцінити на основі збільшення відстані поміж хребцями виконуючи нахил вперед. З цією метою в обстежуваної особи, в положенні стоячи, потрібно позначити розташування остистого відростку хребця C7 та точку розташовану на 30 см нижче, а потім виміряти відстань між цими точками під час нахилу (симптом Отта); ця відстань повинна збільшитись ≈3 см (мал. VII.B.2-2).

Розширення грудної клітки визначається шляхом вимірювання окружності під час видиху на рівні IV міжребер'я, а потім повторити це вимірювання під час глибокого вдиху. Різниця повинна складати 5–12 см.

Об'єм згинальних рухів поперекового відділу хребта оцінюється шляхом позначення в положенні стоячи розташування остистого відростка хребця L5 та точки розташованої на 10 см вище, та вимірювання відстані між цими точками при виконанні нахилу вперед (симптом Шобера). В нормі відстань повинна збільшуватись ≈4,5 см (мал. VII.B.2-2).

Сумарний об'єм рухів грудного та поперекового відділів хребта оцінюється в положенні стоячи, при максимальному нахилі вперед, шляхом вимірювання відстані кінчиків пальців до підлоги. При цьому слід пам’ятати, при виконанні нахилу відбувається одночасне згинання в кульшових суглобах (мал. VII.B.2-2, мал. VII.E.1-1A).

Згинання хребта назад (розгинання), рухи хребта вбік та скручування також визначаються для грудного та поперекового. Рухи скручування оцінюються у хворого в положенні сидячи із стабілізованим тазом.