Магнітно-резонансна томографія

МРТ дозволяє проводити точну оцінку м'яких тканин та кісток, а також візуалізувати в багатьох площинах структури, що розташовані глибоко в тілі. Введення контрастної речовини (Gd-DTPA) дозволяє посилити сигнал в ділянках із атиповою васкуляризацією (ракові пухлини) та уражених запальним процесом, що підвищує діагностичну цінність МРТ, саме тому МРТ інколи застосовується для оцінки активності запального процесу в суглобах.

В ревматологічній практиці МРТ найчастіше застосовується для діагностики:

1) корінцевих синдромів (мал. VII.C.2-20)

2) артритів які важко оцінити при об'єктивному дослідженні суглобів, напр. крижово-клубових, атланто-потиличних, атланто-осьових, (мал. VII.C.2-21)

3) позасуглобові зміни, в основному в центральній нервовій системі, судинах, нервах, зв'язках та м'язах, а також в заочеревинному просторі.

При дископатії МРТ дозволяє здійснити оцінку хребців та міжхребцевих дисків, ступінь важкості міжхребцевої грижі, її розташування і компресію дурального мішка, спинного мозку, а також спинномозкових корінців.

Значна кількість фальшиво-позитивних результатів (20–35%) вимагає обережності при інтерпретації результатів МРТ та проведенні відбору хворих які скеровуються на дослідження.

Покази для проведення МРТ при дископатії:

1) неврологічний дефіцит

2) синдром кінського хвоста

3) корінцеві синдроми, що не відповідають на терапію

4) стійкий постійний біль після оперативного втручання на хребті

5) перед плановими оперативними втручаннями.

МРТ є найбільш чутливим діагностичним методом на ранньому етапі асептичного некрозу головки стегнової кістки, більш чутливим ніж РГ, КТ і сцинтиграфія (чутливість 97%, специфічність 98%). МТР також має схожу високу діагностичну цінність (чутливість 96%, специфічність 92%) при бактерійному (септичному) спондиліті, що складає 2–7% випадків усіх остеїтів та остеомієлітів.

Здатність МРТ візуалізувати запалення синовіальної оболонки, кісткові узури та набряк червоного кісткового мозку при РА дозволяє здійснювати більш об'єктивну клінічну оцінку запалення суглобів, раннє встановлення діагнозу та моніторинг. Кісткові узури при МРТ (мал. VII.C.2-22 і мал. VII.C.2-23) візуалізуються раніше ніж при РГ.

При спондилоартропатіях МРТ дозволяє діагностувати запальний процес крижово-клубових суглобів та хребтових структур перед появою змін на РГ і КТ картині. Запальні зміни що візуалізуються це – набряк кісткового мозку, натомість структурні зміни це – узури, склеротизація, кісткова проліферація, а також жирова інфільтрація як прояв постзапальних змін. Наявність запальних або жирових змін на краях тіл хребців свідчить про ймовірність прогресування рентгенологічних змін у вигляді формування нових синдесмофітів.

Протипокази до проведення МРТ – розд. I.B.4.4.