Ультрасонографія

В широкому розумінні показами для проведення УЗД діагностики при ревматичних хворобах є наявність скарг та клінічних симптомів опорно-рухової системи. Основні клінічні ситуації, що вимагають проведення УЗД діагностики:

1) незрозумілі клінічні симптоми – потрібно оцінити чи присутні зміни та якого вони характеру

2) дуже ймовірні або встановлені запальні зміни – підтвердження діагнозу, оцінка поширеності та активності змін

3) протягом лікування захворювання, в періоди ремісії або рецидиву/загострення – оцінка ефективності лікування, зміни та ступінь активності запалення, ступінь пошкодження тканин (відрив, надрив сухожиль, зв'язок, наявність узур, деформації кісткових).

УЗД демонструє структуру м'яких тканин опорно-рухової системи, а також контури кортикальної частини кісток. Дозволяє проводити візуалізацію та диференціювати посттравматичні зміни, зміни після перенавантаження, а також гострі запальні або хронічні зміни. Також можна оцінити морфологію, а часто теж місце виходу пухлини в м'які тканини, судинні мальформації, наявність сторонніх тіл, що спричиняють запальний процес, а також зміни контурів кісток.

1. Запальні зміни

Нормальна синовіальна оболонка не візуалізується при УЗД (мал. VII.C.2-27A). У випадку запальних змін в структурах які містять синовіальну оболонку (суглоби, сухожильні піхви, сумки) за допомогою УЗД можна візуалізувати випіт, а також різного ступеня потовщення синовіальної оболонки (мал. VII.C.2-27B, мал. VII.C.2-27C, мал. VII.C.2-28). УЗД дозволяє диференціювати рідину (випіт) від гіпертрофії синовіальної оболонки (мал. VII.C.2-29), а також може бути корисним при проведенні прицільної пункції з метою видалення рідини. Картина змінюється в залежності від активності та тривалості захворювання. Посилення кровотоку яке візуалізується при УЗД дослідженні із застосуванням кольорового або силового доплера яке свідчить про активний синовіїт, а число судин корелює з активністю запалення. При тендовагініті, окрім візуалізації потовщення сухожильних піхв та ступеня їх пошкодження можна оцінити зміни структури сухожиль – ступінь їх пошкодження, проростання судин синовіальної оболонки сухожилля та їх мобільність. Візуалізація зміненого сухожилля із нерівномірною будовою, із зміненою ехогенністю  або тоншого від інших – завжди є тривожним сигналом, особливо якщо супроводжується посиленням кровотоку всередині сухожилка. Зміна об'єму та структури судин свідчить про послаблення сухожилка, що може призвести до його розриву. При динамічному дослідження мобільність сухожилка може бути обмеженою у випадку спайок чи констриктивного тендиніту.

Запалення місць прикріплення сухожилків (ентезопатія) характеризується їх потовщенням, зниженням ехогенності, порушенням структури та часто посиленою васкуляризацією (мал. VII.C.2-29, мал. VII.C.2-30). Ці зміни можуть супроводжуватися кістковими узурами і/або кістковою проліферацією в місці прикріплення (ентезофіти).

2. Ерозії (узури)

Контури незміненої нормальної кістки є гладкими, а їх суглобові поверхні покриті хрящовим шаром. У хворих із триваючим активним запальним процесом контури втрачають рівномірність, стають потертими та нерівномірними. Узури візуалізується у вигляді різного ступеня ширини та товщини порушення (дефіциту) кісткового контуру (мал. VII.C.2-31A). У період активного запалення вони заповнюються гіпоехогенною масою лусочок, часто із видимими проникаючими в кістку судинами (мал. VII.C.2-31B).

3. Зміни спричинені відкладанням кристалів

Кристали урату натрію, що відкладаються на суглобовій поверхні гіалінового (скловидного) хряща при подагрі на УЗД дослідженні створюють картину подвійного кісткового контуру (мал. VII.C.2-32A). Відкладення в м'яких тканинах (синовіальній оболонці, сухожилках, зв'язках, синовіальних сумках та підшкірній тканині) візуалізуються у вигляді обмежених ділянок із зазвичай вищою ніж в оточуючих тканин нерівномірною ехогенністю (мал. VII.C.2-32B). При встановленні кваліфікаційних критеріїв подагри виявлення цих змін має таке саме значення – як виявлення подагричних вузликів при клінічному обстеженні, або пов'язаних з ними кісткових узур при РГ дослідженні.

У випадку хондрокальцинозу за допомогою УЗД можна візуалізувати накопичення пірофосфату кальцію (CPPD) в волокнистих (сполучнотканинних) хрящах (напр. менісках) у вигляді гіперехогенних відкладень, а також в гіалінових (склоподібних) хрящах (переважно колінних суглобів) у вигляді гіперехогенних смужок в середньому шарі хряща. УЗД є більш чутливим ніж РГ методом при виявленні кристалів CPPD.

4. Зміни периферичних нервів

Оцінка нервів є дуже важливою при компресійних нейропатіях, найчастіше при синдромі зап'ястного каналу (розд. VII.K.1). УЗД дозволяє здійснити оцінку структури серединного нерва та встановити причину синдрому вторинної етіології (тендовагініт, киста Бейкера або ліпома).

5. Зміни кровоносних судин

Запалення великих судин (гігантоклітинний артеріїт, хвороба Такаясу) призводить до потовщення їх стінок, звуження або обтурації їх просвіту, що можна візуалізувати за допомогою УЗД. УЗД скроневих і/або аксілярних артерій рекомендоване у вигляді дослідження першого ряду в хворих із підозрою на гігантоклітинний артеріїт. Найбільш характерним критерієм є т. зв. симптом гало, тобто потовщення стінки артерії.