Імуноглобуліни класу Е (IgE)

Роль IgE в алергічних реакціях залежить від зв’язування з рецептором IgE високої спорідненості (FcεRI) на клітинній мембрані тучних клітин і базофілів в осіб, у яких у відповідь на контакт з алергеном синтезуються специфічні IgE. При наступному контакті і зв’язуванні алергену з IgE на поверхні сенсибілізованих клітин відбувається дегрануляція базофілів і тучних клітин, що призводить до вивільнення та синтезу de novo гістаміну та інших медіаторів запалення: лейкотрієнів, простагландинів, триптази, кініногенази, хімази, токсичних лужних білків. Підвищення концентрації специфічних IgE є біохімічним маркером алергії на визначений антиген.

IgE також беруть участь в імунологічній відповіді організму при паразитарній інвазії.

Матеріал

Концентрація IgE визначається в сироватці крові.

Методи визначення

Концентрація загального IgE визначається імунохімічними методами, серед яких домінують різні модифікації імунохемілюмінісцентного методу. Концентрація алерген-специфічних IgE (зараз можливо для ≈400 алергенів) визначається в даний час неізотопними імунохімічними методами, напр., ImmunoCAP.

Методи визначення IgE калібровані за допомогою стандарту IgE ВООЗ 75/502, а результати виражаються наступним способом:

1) кількісним — найчастіше в міжнародних одиницях (МО/мл) або рідше нг/мл (1 МО/мл = 2,44 нг/мл)

2) напівкількісним — з використанням шкали від 0 (означає відсутність конкретного специфічного антитіла IgE) до 4, 5 або 6 (висока концентрація конкретних антитіл).

Референтні значення

Референтні межі

1. Загальний IgE в сироватці крові (референтні значення залежать від віку пацієнта)

1) новонародженні — 5–10 МО/мл

2) діти віком до 1-го року — 30 МО/мл

3) діти віком з 7-ми до 10-ти років ≈300 МО/мл

4) дорослі <100 МО/мл.

2. Алерген-специфічні IgE

В напівкількісній шкалі — 0.

Клінічна корисність

Причини підвищених значень

1. Загальний IgE в сироватці

1) атопія

2) паразитарні інвазії

3) алергічний бронхолегеневий аспергільоз

4) інфекційний мононуклеоз

5) пемфігус

6) деякі вроджені імунодефіцити у дітей (напр., синдром Джоба [гіпер-IgE-синдром], синдром Ді Джорджі, синдром Віскотта-Олдрича)

7) лімфопроліферативні пухлини — лімфома Ходжкіна, IgE-мієлома

8) медикаментозний інтерстиціальний нефрит

9) нефротичний синдром

10) алкогольний цироз печінки.

Нормальна концентрація загального IgE не виключає атопії та алергії, тому його визначення не має великого значення в діагностиці алергічних захворювань.

2. Алерген-специфічні IgE

Концентрація специфічних IgE виражається у міжнародних одиницях (МО/мл) або в класах від 0 до 5: концентрація <0,35 МО/мл — клас 0 (негативний результат); ≥0,35 i <0,7 — 1 клас ; ≥0,7 i <3,5 — 2 клас; ≥3,5 i <17,5 — 3 клас; ≥17,5 i <50 — 4 клас; ≥50 — 5 клас. Недавно запропоновано зниження нижньої межі для 1 класу до 0,1 МО/мл, що дозволяє діагностувати слабку, але клінічно значущу алергію на кліщів домашнього пилу, отрути комах та іншу, особливо у пацієнтів з мастоцитозом.

Пацієнтам, які перенесли анафілактичну реакцію, рекомендується визначення специфічних IgE через 4 тижні після реакції (виконання цього дослідження раніше може призвести до хибно негативного результату).

Результати визначення специфічних IgE корелюють з результатами шкірних тестів, хоча вони менш чутливі (більше хибно негативних результатів), тому що в їхньому випадку оцінюються циркулюючі IgE, а не зв’язані з клітинами у тканинах. Звертається увага на можливість органного синтезу специфічних IgE (без істотного впливу на концентрацію в сироватці), що може бути причиною виникнення симптомів при негативних результатах шкірних тестів та досліджень алерген-специфічних IgE в сироватці.

Переваги визначення специфічних IgE in vitro, порівнюючи зі шкірними тестами:

1) відсутній ризик виникнення анафілактичної реакції

2) можна виконати пацієнтам, яким не можна відмінити прийом ЛЗ, які впливають на результат шкірних тестів, або з відносними протипоказаннями до виконання шкірних тестів, незалежно від супутніх захворювань шкіри або дермографізму

3) можна виконувати малим дітям, яким через відсутність співпраці важко виконати шкірні тести.

Алергени для визначення специфічних IgE in vitro бувають згруповані в панелі (напр., інгаляційні алергени: шерсть тварин, пилок з дерев, бур'янів та трав; харчові алергени: фрукти, злаки, м’ясо, білок курячого яйця, білок коров’ячого молока тощо), завдяки чому можна визначити специфічні IgE, скеровані проти багатьох алергенів, під час одного визначення.

Доступні на ринку мікрометоди (ImmunoCAP ISAC [Immuno Solid-phase Allergen Chip], FABER [Friendly Allergen nano-Bead aRray], ALEX [Allergy Explorer]), дозволяють визначити в невеликому об’ємі сироватки крові антитіла класу IgE для понад 100 різних алергічних компонентів (детермінант), включаючи також такі, які відсутні у водних екстрактах (олеозини). Наявність алерген-специфічних IgG (IgG4) не впливає на результат дослідження. Метод ALEX дозволяє уникнути хибно позитивних результатів специфічних IgE, які залежать від повсюдно наявних бікарбонатних залишків CCDs (cross-reacting carbohydrate determinants). Концентрація специфічних антитіл класу IgE виражається в довільних одиницях концентрації ISU-E ( Standardized Units for specific IgE), а результат дослідження подається, як правило, в 4-ступеневій шкалі концентрацій: <0,3 ISU-E — не визначається, 0,3-0,9 ISU-E — низька, 1,0-14,9 ISU-E — середня/висока, >15,0 ISU-E — дуже висока.

Дослідження має велике значення у випадку діагностичних труднощів у деяких пацієнтів із харчовою алергією (можна визначити, чи є у пацієнта алергія на казеїн чи молочну сироватку, а не тільки загально на «білок молока»), при алергії на хутро тварин (можна визначити, чи пацієнт має алергію тільки на специфічний для хутрових тварин головний котячий алерген [Fel d 1], чи також на ліпокаліни, які є в інших тварин та відповідають за перехресні реакції), а також при алергії на отрути перетинчастокрилих комах. Такі дослідження набувають все більшої популярності, оскільки відомості про наявність конкретних алергенних компонентів дозволяють краще передбачити клінічні наслідки такої алергії (в яких ситуаціях може проявлятися і наскільки тяжкий буде її перебіг) та можливість виникнення перехресної алергії (реакції на різні харчові продукти та контакт з хутром тварин), а також дозволяють розробити профілактичні рекомендації (напр., термічна обробка продуктів харчування, можливість завести інші хутрові тварини, незважаючи на алергію на шерсть кота). Деякі складники (компоненти) алергенів, що містяться в різних рослинах, продуктах харчування і шерсті тварин, можуть бути хімічно настільки схожі одні на одних, що можуть взаємодіяти зі специфічними IgE для конкретних компонентів. Групи схожих між собою компонентів алергену, це так звані паналергени. Особа, яка має алергію на один компонент алергену з одного джерела (напр., пилку берези, шерсті кота) реагує також на схожий компонент алергену з іншого джерела (напр., яблуко, персик, морква, собака, морська свинка) — див. табл. III.M.1-3.