лат. carcinoma basocellulare
анг. basal cell carcinoma
ВИЗНАЧЕННЯвгору
Базаліома — це повільно зростаюче, надзвичайно рідко даюче віддалені метастази, місцеве злоякісне новоутворення шкіри, що походить від неороговілих клітин базального шару епідермісу, зустрічається переважно у представників білої раси.
ЕПІДЕМІОЛОГІЯвгору
Базаліома — найпоширеніше новоутворення шкіри. Показник захворюваності у людей білої раси коливається від 114/100 000 в Уельсі до 726/100 000 в Австралії.
ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗвгору
До найважливіших етіологічних факторів базаліоми належать: генетичний фон, ультрафіолетове випромінювання (головним чином УФ), вплив сонячного випромінювання (впершу чергу в дитячому віці, особливо коли доходить до сонячних опіків), старший вік, чоловіча стать, світла шкіра, імунодепресивне лікування, вплив миш’яку .
КЛІНІЧНА КАРТИНАвгору
У >80% випадків базаліома шкіри виникає на голові (в першу чергу на обличчі) та шиї, але може виникати в будь-якій частині тіла, наприклад, в мошонці або промежині. Існує багато морфологічних форм цього новоутворення. Найбільш типовою клінічною картиною є вузлик перламутрового кольору з центральною виразкою, оточеною валикоподібним краєм (рис. X.G.4-1), найчастіше розташований в області крила носа — вузлувата форма. Виразка може мати скоринку, яка час від часу відшаровується; тоді може появитися невелика кровотеча. Ця форма новоутворення може містити значну кількість пігменту (пігментна вузликова форма) і нагадувати вузловату форму шкірної меланоми. Також часто спостерігається плоска або плоско піднята зміна, луската і почервоніла — поверхнева форма.
ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору
Базаліома — це повільно зростаюче новоутворення, яке, здатне глибоко інфільтруватися (особливо склероподібна форма; рис. X.G.4-2). Неліковані зміни руйнують сусідні структури (кістки, хрящі, судини, нерви, очне яблуко). При великих виразкових змінах можуть виникати кровотечі, які важко тамувати (рис. X.G.4-3).
ДІАГНОСТИКАвгору
У більшості випадків базаліома може бути діагностована на основі клінічного обстеження. Хірургічна біопсія показана у разі діагностичних сумнівів або запланованого консервативного лікування. Якщо зміни великі і їх не вдається легко вирізати в цілому, для дослідження береться фрагмент на межі новоутворення і шкіри. Важливо не брати пробу лише з центру виразки, оскільки тоді в біопсійному матеріалі може бути виявлена лише некротична тканина. У разі невеликих змін під час біопсії видаляється ціле ураження.
ЛІКУВАННЯвгору
Лікування базаліоми шкіри включає в більшості випадків просте висічення вогнища з післяопераційним гістологічним дослідженням, можливо, доповнене відповідною пластикою або трансплантацією шкіри для закриття рани (рис. X.G.4-3B). Також застосовується мікрохірургічна техніка Мооса, яка, простими словами, полягає у висіченні вогнища зі збереженням дуже вузького краю, спеціальним мікроскопічним дослідженням зрізів, взятих систематизованим чином з країв , і при виявленні в них ракових вигнищ — можливо, розширенням операційного поля .
Радіотерапія може розглядатися у пацієнтів, які не погоджуються або не кваліфікуються на оперативне втручання. Інші методи лікування, які використовуються: кріохірургія, кюретаж, фотохіміотерапія. У окремих випадках можна розглянути місцеве застосування 5% мазі з іміквімодом (імуномодулюючим препаратом) або фторурацилом (антиметаболітом). Також може застосовуватися молекулярно спрямоване лікування (вісмодегіб — інгібітор сигнального шляху Hedgehog) — особливо у пацієнтів, для яких хірургічне втручання неможливе через місцеве прогресування.
МОНІТОРУВАННЯвгору
Всі хворі, які лікуються від базаліоми, мають ризик як місцевого рецидиву, так і розвитку нової базаліоми в інших частинах тіла. Під час контрольних обстежень рекомендується оцінити місце висічення первинного вогнища та всі інші зміни на шкірі. У деяких центрах після закінчення лікування дозволений самоконтроль після закінчення лікування — пацієнти звертаються до лікаря лише в тому випадку, коли самі виявляють тривожні симптоми.
ОСОБЛИВІ СИТУАЦІЇвгору
Багаторазове, мультифокальне виникнення базаліоми є складовою синдрому епітеліального невуса (синдром Горліна-Гольца). Труднощі усунення множинних вогнищ спонукає розглянути інші методи лікування (наприклад, 5% мазь іміквімод або інгібування сигнального шляху Hedgehog).
ПРОГНОЗвгору
Базаліозний рак шкіри має дуже хороший прогноз: майже всі пацієнти виживають 10 років. Однак, якщо появляються метастази (що трапляється дуже рідко) — прогноз дуже поганий (виживання <12 місяців). Залежно від методу лікування місцеві рецидиви виявляються у приблизно 50% пацієнтів, але віддалені результати лікування рецидивів також є дуже добрими.