Гіпотонічна дегідратація

ВИЗНАЧЕННЯвгору

Гіпотонічна дегідратація – це дефіцит води в організмі зі зменшеною ефективною молярністю (гіпотонією) рідин організму.

ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Причиною є втрата ізотонічних рідин через нирки або ШКТ, частково компенсована прийомом рідин, що не містять електролітів (гіпотонічних, напр., чай). Внаслідок втрати пропорційно більшої кількості солі ніж води, позаклітинна рідина має меншу молярність (стає гіпотонічною) у порівнянні з внутрішньоклітинною рідиною. Осмотичний градієнт призводить до того, що вода проникає з позаклітинного простору у внутрішньоклітинний простір, спричиняючи не тільки набряк клітин (особливо ЦНС), але також зменшення кількості рідини у позаклітинному просторі. Наслідки – гіповолемія та підвищення внутрішньочерепного тиску. Гіпотонія позаклітинної рідини посилює збільшення секреції вазопресину, яке викликала гіповолемія, що може посилити симптоми дефіциту натрію.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКАвгору

Симптоми залежать від вираженості гіповолемії та набряку головного мозку. Як правило, відчуття спраги відсутнє, але спостерігаються інші симптоми гіповолемії – гіпотонія, олігурія, зниження м’язового тонусу та еластичності шкіри (пластилінова шкіра).

Серед відхилень при лабораторних дослідженнях діагностичне та терапевтичне значення має насамперед гіпонатріємія (розд. ХІІ.С.2).

Лікуваннявгору

Якщо дегідратація виникла швидко, лікування полягає у в/в інфузії розчину NaCl, а у випадку  хронічної дегідратації – NaCl та KCl. Щоб уникнути демієлінізації в ЦНС, слід ретельно контролювати швидкість вирівнювання натріємії. Детальна лікувальна тактика – розд. ХІІ.С.2.