Визначеннявгору
Гіпермагніємія – це підвищення концентрації загального магнію у сироватці >1,2 ммоль/л.
Етіологія Та патогенезвгору
Причини – табл. XII.E.3-1.
Гіпермагніємія є причиною порушення нервово-м'язової провідності.
Клінічна картина Та діагностикавгору
Виникають:
1) симптоми паралічу гладких м'язів – закрепи, затримка сечі
2) гіпотензія
3) ослаблення м'язової сили, особливо дихальних м'язів.
На ЕКГ реєструється подовження сегменту PQ, а при тяжкій гіпермагніємії – порушення передсердно-шлуночкової та внутрішньошлуночкової провідності (при концентрації Mg+2>2,5 ммоль/л може виникнути повна блокада серця та зупинка кровообігу).
Клінічна картина тяжкої гіпермагніємії (>2,5 ммоль/л) нагадує отруєння кураре.
Гіпермагніємію часто супроводжують гіперкаліємія і гіпокальціємія, причиною яких є пригнічення секреції ПТГ і підвищення секреції кальцитоніну (недостатньо доказів).
Диференційна діагностика охоплює насамперед патологічні стани для яких характерна гіперкаліємія. Оскільки іони Ca2+ є біологічними антагоністами іонів K+ та іонів Mg2+, клінічне покращення після введення Ca²⁺ має невелике значення при диференціюванні гіпермагніємії з гіперкаліємією.
Лікуваннявгору
Передусім етіотропна терапія (напр. ГК при наднирковій недостатності або гормони щитоподібної залози при гіпотиреозі). Симптоматична терапія невідкладних станів (порушення серцевого ритму, порушення дихання) полягає у введенні Ca2+ (глюконолактобіонат кальцію або хлорид кальцію 1-2 амп. в/в). Можна збільшити екскрецію Mg2+ нирками, вводячи 0,9 % розчин NaCl і фуросемід в/в. При загрозливих для життя станах швидко знизити магніємію можна за допомогою діалізу, використовуючи діалізат, який не містить магнію або діалізат з низьким вмістом магнію.