Гіпокальціємія

Визначеннявгору

Гіпокальціємія – це зниження концентрації кальцію в сироватці <2,25 ммоль/л (<9 мг/дл).

етіологія та патогенезвгору

Причини – табл. XII.F.2-1.

Внутрішньоклітинний та позаклітинний кальцій має істотне значення для багатьох ферментативних реакцій, а також виконує регуляторну роль в життєво важливих процесах. Гіпокальціємія викликає надмірну нервово–м’язову збудливість, а також порушення активності ферментів, у тому числі тих, що беруть участь в процесах згортання крові. При хронічній гіпокальціємії розвиваються трофічні зміни шкіри та її придатків, а також може виникнути катаракта.

клінічна картинавгору

Клінічні симптоми є результатом дефіциту іонізованого (біологічно активного) кальцію і насамперед наслідком порушень функції нервової та нервово-м’язової систем. Гіпокальціємія проявляється тетанією або еквівалентами тетанії.

Приступ тетанії характеризується онімінням та симетричними тонічними спазмами м’язів кистей («рука акушера»), потім передпліч та плечей, далі обличчя (спазм повік, «риб’ячий рот»), грудної клітки і нижніх кінцівок («кінська стопа»), зі збереженням свідомості.

Прихована тетанія характеризується позитивними симптомами Хвостека (спазм м’язів обличчя після постукування неврологічним молоточком в ділянці проекції лицевого нерва ≈2 см спереду від мочки вуха, дещо нижче виличного відростка) та Труссо («рука акушера» після стиснення плеча протягом 3 хв манжеткою сфігмоманометра, накачаного до тиску на 20 мм рт. ст. вище систолічного тиску), а також можливістю спровокувати приступ тетанії гіпервентиляцією.

Еквіваленти тетанії: спазм повік, світлобоязнь, диплопія, ларингоспазм, бронхоспазм (напад астми), спазм коронарних (стенокардія), черевних (біль у животі), периферичних (псевдосиндром Рейно) або мозкових артерій (напад мігрені, короткотривала втрата свідомості).

На ЕКГ може спостерігатися подовження інтервалу QT (як наслідок подовження сегменту ST).

Хронічна гіпокальціємія часто протікає безсимптомно, оскільки концентрація іонізованого кальцію знаходиться в межах норми або близько до цих меж.

діагностикавгору

Діагностика ґрунтується на виявленні концентрації кальцію у сироватці <2,25 ммоль/л (<9 мг/дл). В осіб з гіпоальбумінемією необхідно розрахувати т. зв. скориговану концентрацію кальцію, використовуючи формулу:

[SCa] + 0,8 × (4 – [альбумін])

[SCa] – концентрація загального кальцію у сироватці (мг/дл), [альбумін] – концентрація альбуміну у сироватці (г/дл)

Низька концентрація іонізованого кальцію підтверджує дефіцит біологічно активної форми.

Для встановлення причини гіпокальціємії необхідно визначити концентрацію креатиніну, фосфатів, магнію, калію, лужної фосфатази, ПТГ і вітаміну D у сироватці, а також добову екскрецію кальцію з сечею. Візуалізаційні дослідження виконуються з метою виявлення патології кісткової системи або кальцифікатів у м’яких тканинах.

ЛІКУВАННЯвгору

Симптоматична гіпокальціємія (напад тетанії, еквіваленти тетанії)

Необхідно ввести в/в 20 мл 10 % розчину глюконолактобіонату кальцію (або хлориду кальцію). У випадку рецидиву симптомів ін’єкцію можна повторити. Необхідно визначати концентрацію кальцію кожні 4–6 год (у пацієнтів з гіпоальбумінемією найкраще визначати іонізований кальцій). Одночасно слід розпочати пероральне лікування кальцієм і вітаміном D. Резистентна симптоматична гіпокальціємія може бути наслідком гіпомагніємії (розд. XII.E.2) і компенсація дефіциту магнію є необхідною умовою ефективності лікування гіпокальціємії.

Хронічна гіпокальціємія

Застосовується кальцій п/о 1000–3000 мг/добу у формі карбонату кальцію (1,0 г CaCO3 містить 400 мг Ca) або ацетату кальцію (1,0 г ацетату кальцію містить 253 мг Ca), а також вітамін D зазвичай у формі активних метаболітів (альфакальцидолу або кальцитріолу) у дозі 0,5–2 мкг/добу. Необхідно періодично контролювати кальціємію або кальціурію (гіперкальційурія є першим симптомом занадто інтенсивного лікування).

У випадку гіпокальціємії, спричиненої надмірною втратою кальцію з сечею, окрім лікування кальцієм і вітаміном D, в якості допоміжного лікування застосовуються тіазидні діуретики (напр. гідрохлортіазид 25–50 мг/добу), оскільки вони знижують кальціурію.