визначеннявгору
Респіраторний ацидоз – це зниження рН крові <7,35 (підвищення концентрації H+>45) спричинене гіперкапнією.
етіологія та патогенезвгору
Причини – розд. II.O.1.
Гіповентиляція, яка невідворотньо призводить до затримки CO2, є причиною гіперкапнії і респіраторного ацидозу. Респіраторний ацидоз може мати гострий чи хронічний характер.
Є 3 лінії оборони організму, які протидіють респіраторному ацидозу:
1) підвищений pCO2 є причиною утворення H2CO3, яка дисоціює на H+ i HCO3–; іони H+ проникають до клітин, де піддаються буферизації внутрішньоклітинними буферними системами (білковим, гемоглобіновим, фосфатним), а HCO3– залишається в позаклітинному водному просторі, що підвищує концентрацію бікарбонатів
2) виникає посилення продукції NH4+ у нирках, який екскретується у вигляді хлориду; підвищення амоніогенезу асоціюється з підвищеною продукцією HCO3–, що протидіє респіраторному ацидозу
3) корекція першопричини гіперкапнії, якщо це є можливим.
клінічна картинавгору
Клінічні симптоми спричинені не тільки гіперкапнією, але часто супутньою гіпоксемією і правошлуночковою серцевою недостатністю (розд. II.O i розд. I.Ł.1). У залежності від ступеня компенсації рН крові може бути в межах норми чи значно знижене. Одночасно значно підвищується концентрація HCO3– у крові, що є ознакою компенсації респіраторного ацидозу (спричиненого гіперкапнією).
діагностика Та лікуваннявгору
Див. розд. II.O.