Їдкі кислоти

Найпоширеніші отруєння:

1) азотна кислота (CAS 76-37-2)

2) плавикова кислота (CAS 7664-39-3)

3) оцтова кислота (CAS 64-19-7)

4) сірчана кислота (CAS 766-93-9)

5) соляна кислота (CAS 7647-01-0); царська вода – суміш нітратної і хлоридної кислоти.

Мають, насамперед, місцеву дію, спричиняють метаболічний ацидоз. Денатурують білки, викликають глибокий тромботичний некроз тканин: шкіри, слизових оболонок та поверхневих структур ока. Випари кислоти зумовлюють хімічний опік дихальних шляхів, і токсичний набряк легень, відтермінований на 24, а то й 72 години. Випитий концентрований розчин може спричинити перфорацію стравоходу з проривом у трахею, шлунково-кишкові кровотечі.

Токсичність

Токсична доза залежить від окислювальної (корозійної) сили кислоти та її концентрації.

Клінічна картина

Симптоми:

1) отруєння випарами кислот – печуть кон'юнктиви, виразка рогівки, пекучий біль у ротовій порожнині, носі та горлі, кашель, хрипота, втрата голосу, задишка, свистячі та дзижчачі хрипи, ознаки токсичного набряку легень

2) пероральні отруєння — біль у ротовій порожнині, горлі, епігастральній ділянці, блювота (зазвичай кров'ю), діарея кров'ю, тривога, тахікардія, падіння артеріального тиску, шок, метаболічний ацидоз, гемоліз, гостре ураження нирок.

Діагностика

Рекомендовані обстеження: КТ і езофагогастроскопія бажано до 24 годин, але прийнятно до 48 год (пізніше небезпечна з огляду на ризик перфорації), визначення в сироватці електролітів, сечовини, креатиніну, загальний аналіз крові, газометрія артеріальної крові, РГ грудної клітки і оглядова РГ черевної порожнини.

Лікування

1. Деконтамінація: при інгаляційному отруєнні потрібно винести пацієнта з забрудненого приміщення.

2. При пероральному отруєнні не можна промивати шлунок і давати нейтралізуючі хімічні речовини (антациди).

3. Методи експрес елімінаії: відсутні

4. Симптоматичне лікування: підтримка функції основних органів, обезболення (можна вводити морфін, контролюючи перистальтику кишечника). Протягом декількох хвилин від моменту отруєння пацієнту потрібно швидко випити ~250 мл води.

Раціон харчування пацієнта в наступні дні залежить від результату КТ і/або езофагогастроскопії:

1) поверхневі зміни (без ерозій) — після одноденного голодування можна давати перорально рідину, через кілька днів густу їжу

2) неглибокі ерозії без пенетрації — після 48–78 годин голодування можна давати рідку, а через тиждень густу їжу

3) глибокі виразки, що загрожують перфорацією — єюностомія.

Лікування ГКС не зменшує ризик утворення рубців. Якщо ураження стравоходу глибокі, може виникнути потреба застосувати антибіотики. Обов'язкові консультації ларинголога, хірурга та офтальмолога.

Ускладнення

Рубці в стравоході (іноді обтурують просвіт) і в шлунку або рубцеві зміни очей, сліпота. Через кілька десятків років після отруєння може виникати рак стравоходу.