Їдкі луги

Найпоширеніші отруєння:

1) неорганічні основи

а) аміак (розд. XIII.C.2)

б) гідроксид калію (луг) (CAS 1310-58-3)

в) гідроксид натрію (луг) (CAS 1310-73-2)

г) гідроксид кальцію (луг) (гашене вапно, CAS 1305-62-0)

д) оксид кальцію (негашене вапно, CAS 1305-78-8)

е) гіпохлорит натрію (жавелева вода), CAS 7681-52-9)

є) гіпохлорит калію (CAS 7778-66-7)

2) органічні основи

а) бутиламін (CAS 109-73-9)

б) діетиламін (CAS 109-89-7)

в) етилендіамін (CAS 107-15-3)

г) етиламін (CAS 75-89-5)

д) метиламін (CAS 74-89-5)

е) триетилентетрамін (CAS 112-24-3).

Ph цих сполук може сягати 14, але цей показник не завжди є доказом високої корозійної активності. Неорганічні основи зазвичай використовують як миючі засоби або подібно як органічні основи, в різних галузях промисловості.

Мають, переважно, місцеву дію. Органічні аміни можуть пошкодити печінку та нирки. Проникають через шкіру та слизові оболонки, викликаючи зазвичай некроз розрідження тканин. Спочатку (1–3 дні) постерігається гостре запалення, потім період грануляції і нарешті хронічне рубцювання. Інгаляційне отруєння спричиняє подразнення дихальних шляхів, і навіть токсичний набряк легень (іноді із затримкою до години).

Токсичність

Важко встановити токсичну дозу, в основному залежить від концентрації субстанції.

Клінічна картина

Симптоми:

1) інгаляційне отруєння — печуть кон'юнктиви, пошкодження рогівки, пекучий біль у ротовій порожнині, носі, горлі, трахеї, кашель, хрипота, задишка, свистячі та дзижчачі хрипи, розсіяні вологі хрипи, токсичний набряк легень

2) пероральне отруєння — біль у ротовій порожнині та горлі, утруднене ковтання, біль у епігастрії, блювота з домішками крові, діарея кров'ю, неспокій, тахікардія, зниження артеріального тиску, шок, гемоліз, гостре ураження нирок. Якщо спостерігається перфорація стравоходу, може утворитись трахеостравохідна нориця, виникає емфізема або медіастиніт (розд. II.K.2 і розд. II.K.3). Перфорація шлунка може спричинити перитоніт. Відсутність хімічного опіку у ротовій порожнині не виключає такого типу змін стравоходу.

Діагностика

Рекокмендовані обстеження: ТК органів грудної клітки або езофагогастродуоденоскопія, визначення в сироватці електролітів, сечовини, креатиніну, загальний аналіз крові, газометрія артеріальної крові, RTG грудної клітки і оглядова органів черевної порожнини.

Лікування

Аналогічне як при отруєнні їдкими кислотами — розд. XIII.C.8.

Ускладнення

Віддаленні наслідки: стеноз, дивертикули, і навіть атрезія стравоходу, стеноз шлунка і тонкого кишківника. Через кілька десятків років після отруєння може виникати рак стравоходу.